Колаж із фото різних куточків України

Концепція експозиції

Постійна експозиція Національного музею Голодомору-геноциду буде змістовним доповненням його меморіальної частини – Зали пам’яті. Вона розкриватиме сутність скоєного окупаційним комуністичним режимом злочину геноциду української нації – Голодомору, і, водночас, демонструватиме боротьбу українців за життя. Адже десятиріччя безперервної боротьби за свободу сприяли розвалу комуністичної імперії, на руїнах якої постала незалежна Україна. Попри намір перетворити народ на зденаціоналізований міський і сільський пролетаріат, слухняну масу рабів режиму, українці вистояли, перемогли і стали сучасною політичною нацією.

Про найбільші трагедії в історії людства звично говорять цифрами. Ми спробуємо спрямувати цей дискурс з поля статистики у людський вимір. За браком документальних джерел та артефактів, свідомо знищуваних радянською владою впродовж всього її періоду, усна історія є основним джерелом відомостей про історію геноциду українського народу – Голодомор 1932-1933 рр. Саме вербальна комунікація відіграватиме роль провідника серед великого за обсягом наративу щодо Голодомору у експозиції музею. Адже саме людський голос дає можливість формулювати свої думки, спілкуватися з людьми, переконувати і стверджувати свою позицію. Незначна за фізичним виміром звукова енергія голосу здатна трансформуватись у шалений емоційний вибух, коли слово стає ключем до пізнання, захоплює, вражає і жахає.

Свідчення очевидців та рефлексії наших сучасників – людські голоси в експозиції – стануть продовженням унікальної архітектури будівлі Музею Голодомору, бо й будуть тією правдою, яку приховували і замовчували, але яка вийшла на світло.

Структура експозиції буде побудована за методикою нашарувань – від глобального до особистого, де особливе місце ми відведемо локальній історії та особистому досвіду. Важливими будуть початок і завершення експозиції, де голоси свідків та їхніх нащадків ніби перегукуються і вступають в діалог. Ідентифікуючи себе як свідка історичних подій і ніби дослухаючись до їхніх голосів-підказок, відвідувач зможе зануритись в тогочасну атмосферу і шукати відповіді на питання: «Чому Голодомор став можливим?», «Як був організований геноцид?», «Як вижити?», «Чому про це важливо пам’ятати?», «Що ми можемо зробити, щоб подібний злочин ніколи не повторився?».