18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Упродовж лише трьох днів – з 18 по 20 травня 1944 року – радянський режим виселив з власних домівок та депортував у віддалені райони СРСР близько 190 тисяч кримських татар. В ході подальших етнічних чисток із території Криму загалом було вислано 238 500 осіб. Число загиблих у перші роки склало 46,2% від числа всіх висланих, тобто майже половина!
Цьогоріч ми вшановуємо вже 80-ті роковини цього жахливого злочину, а жалобні заходи проходять зі словами «Непокараний злочин – наслідки сьогодні». Як нагадування про те, що злочин не було вчасно засуджено світом, тож наслідки цього ми бачимо зараз: Крим перебуває в неволі, а проти його корінного населення здійснюються репресії.
Напередодні, 17 травня, в Музеї Голодомору відбувся публічний діалог «Геноцид кримськотатарського народу та шляхи подолання його наслідків», організований музеєм спільно з Кримськотатарським ресурсним центром та Українським інститутом нац памяті.
Провідний науковий співробітник Музею Голодомору, кандидат історичних наук Андрій Іванець у своєму виступі розповів про передумови, причини, сам процес депортації кримських татар та наслідки цих дій для кримськотатарського народу. Він також наголосив на тому, чому саме цей злочин є геноцидом. За словами історика, йдеться про тотальне виселення всього народу та найдовший час утримання в місцях спецпоселень. Так, для депортованих кримських татар було запроваджено вічний режим спецпоселень, а за його порушення можна було отримати 20 років каторги. Сам етномін “кримські татари” радянський режим намагався стерти з пам’яті людей, а під час переписів 1959, 1970 та 1979 років в СРСР таку національність взагалі не фіксували. Натомість намагалися підмінити її етнонімом “татари”, хоча це зовсім різні національності. Водночас знищували мову, культуру, традиції та пам’ятки цього народу, зокрема всі кримськотатарські топоніми в Криму було перейменовано.
Ескендер Барієв, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу, розповів про кроки, яких слід вижити для подолання наслідків геноциду кримськотатарського народу. Один із цих кроків – визнання депортації кримських татар актом геноциду в світі. Наразі це зробили три зарубіжні країни – Латвія, Литва та Канада.
Україна таке рішення ухвалила в 2015 році. Спогадами про те, як це відбувалося в парламенті України та чому Україна так довго до цього йшла, поділилася присутня в залі народна депутатка кількох скликань Лілія Григорович.
Ескендер Барієва серед інших заходів, які допоможуть подолати наслідки депортації, назвав:
- судове рішення про визнання депортації геноцидом кримськотатарського народу;
- надання правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу як представницького органу корінного народу;
- проведення подальших наукових досліджень депортації, її впливу на соціально-психологічний стан кримськотатарського народу, на збереження його ідентичності, культури та мови.
Друзі, запис прямого ефіру є на нашій сторінці у фейсбуці. Запрошуємо до перегляду.
Сьогодні, в день День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, ми висловлюємо свою солідарність з кримськотатарським народом та згадуємо жертв цього злочину, тих, хто так і не побачив більше свою рідну землю. Ми співчуваємо тим, чиє життя було зруйноване тоталітарним режимом.
І нагадуємо: Крим – це Україна!
