Казимир Малевич – єдиний художник, який показав трагічне становище українських селян під час злочинної насильницької колективізації та Голодомору. На малюнку олівцем «Де серп і молот, там смерть і голод» (цитата з популярної у 1920-30-х роках народної пісні) зображені три фігури, риси обличчя у яких замінені на серп і молот, хрест, труну.
Багато з «селянських» картин містять у собі завуальовані повідомлення, як наприклад, відсутність облич, рук. На картині «Поневолена Україна» зображені безрукі та безликі постаті, які звинувачували владу у винищенні селянства.
«Людина, що біжить» – образ присвячений Голодомору 1933 року.
Майже всі картини цього періоду були неправильно датовані. Як пояснює мистецтвознавець Олександра Шатських, полотна спеціально були датовані більш раннім часом, оскільки являються картинами протесту.
