7 вересня з нагоди візиту в Україну голови Українського культурного товариства «Просвіта» в Аргентинській Республіці Хорхе Данилишина в Музеї Голодомору відбувся захід, присвячений історії створення картини «Рік 1933» українського художника Віктора Цимбала. Зустріч відбулася за участю Президента України у 2005– 2010 роках та голови Наглядової ради Музею Голодомору Віктора Ющенка. Модерував захід відомий український дипломат, очільник Дипломатичної академії України Ігор Осташ. Також ми раді були вітати на цій події представників посольств – Надзвичайного і Повноважного Посла Бразилії в Україні Рафаеля де Мелло Відала та Надзвичайного і Повноважного Посла Індонезії в Україні Аріфа Мухаммеда Басалама, керівників провідних українських вишів, студентів Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС та Малої дипломатичної академії.
Генеральна директорка Музею Голодомору Леся Гасиджак розповіла, що картина «Рік 1933» стала надбанням нашої колекції шість років тому. За цей час було здійснено реставрацію та дослідження твору – вивчено історію створення картини та життєвий шлях її автора науковим співробітником музею, к.і.н. Андрієм Іванцем. Це дослідження видане, його можна придбати в музеї. Примірники видання «“Рік 1933” Віктора Цимбала – живописний першотвір про Голодомор», а також «Голодомор: основні факти» музей презентував почесним гостям, аби представники дипломатичного корпусу могли більше дізнатися про історію створення картини та його автора.
Ця зустріч – чудова нагода поповнити свої знання про цей знаковий твір, який увійшов до Державного реєстру національного культурного надбання. Адже родина пана Данилишина особисто знала митця – його батько дружив із Віктором Цимбалом.
Представила гостя присутнім пані Елена Летісія Мікусінскі, Надзвичайний і Повноважний Посол Аргентинської Республіки в Україні. Юрій (Хорхе) Данилишин – аргентинський архітектор українського походження та відомий громадський діяч, дослідник і популяризатор української культурної та історичної спадщини в Аргентині. Його родина тісно пов’язана з історією українського громадського руху в країні: батько, Михайло Данилишин, був визначним діячем української громади Аргентини, а мати, Розалія Данилишин, активно працювала в Українському культурному товаристві «Просвіта».
У 1980-х роках пан Юрій увійшов до Управи Українського культурного товариства «Просвіта» в Аргентині. У 1995 році вперше був обраний Головою Управи Товариства. Відтоді тричі очолював «Просвіту» і продовжує керувати організацією сьогодні. У 2007–2008 та 2010–2014 роках очолював Головну раду Української Центральної Репрезентації в Аргентинській Республіці, а у 2008–2010 роках був секретарем її Управи. Представляє українські громади Південної Америки у Світовому Конґресі Українців.
Під час свого виступу Юрій Данилишин розповів цікаві і маловідомі факти з життєпису Віктора Цимбала:
«Цимбал написав лист до вельмишановного міністра МЗС Аргентини — Карлоса Сааведри Ламаса, першого лауреата Нобелівської премії миру в Латинській Америці — з проханням визнати українську державу як самостійну. Від самого приїзду до Аргентини він шукав шляхи, щоб Україна стала державою…
У Буенос-Айресі знали, що в Україні Голодомор. Він про це говорив, писав статті. Рік 1933. Перша виставка Віктора Цимбала. Він уже написав першу картину про Голодомор. Це був перший захід про трагедію в Україні, створений у громаді».
Модератор заходу Ігор Осташ наголосив на важливості спроб українців у діаспорі та іноземців, донести правду про Голодомор в Україні світові. Через мистецтво, ЗМІ, міжнародні організації. І картина Віктора Цимбала, а також його статті в пресі були виразним голосом правди на підтримку українців.
Сьогодні, як і багато років тому, Україна знову потребує єдності і допомоги світу в протистоянні злу. На цьому акцентував голова Наглядової ради Музею Голодомору Віктор Ющенко:
«Головна професія росії — це експорт не нафти, не газу, не лісу-кругляка… Головна стаття її експорту — окупація, хаос, агресія. Сьогодні мені прикро, коли я дивлюся на європейський, на американський світ. Здавалося б — великі люди, великі нації… Ставлять запитання: «По кому подзвін?» По вас. По вас! Бо росія у злі не має меж… Росія закінчується там, де закінчується чиясь національна історія, чиясь культура».
Захід організували Посольство Аргентинської Республіки в України, Національний музей Голодомору-геноциду, Українське культурне товариство «Просвіта» в Аргентині та Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв. Щиро дякуємо, друзі, за можливість дізнаватися нове, збагачувати свій досвід і знайомитися з цікавими людьми!
Фото Посольства Аргентинської Республіки в України.
