Спеціально до Дня Пам‘яті Київський театр Veritas підготував перформативну виставу «Контра», яка розповідає про подорож дівчинки від Харківської і до Тернопільської області, про пошуки правди і пошуки їжі.
Цю виставу створили спеціально для музейної зали і переглянути її можна було лише 23 та 24 листопада.
Авторка сценарію та режисерка Олександра Кравченко хотіла показати, що тема Голодомору — це не лише про східну та центральну Україну, ця історія пов’язує захід та схід, південь та північ.
Подорожуючи Україною героїня пов’язує червоною ниткою життя усі області, які вона проходить. Бажаючи вижити, йдучи від людей до людей, дівчинка говорить із представниками різних суспільних прошарків і дізнається, що контрреволюціонізм, «контра» — це не хвороба, як запевняв її батько, а опір та спосі протистояти радянській владі.
«Все тепер мені зрозуміло. Де хвороба, а де — ні. Знаю тепер, що якби я і далі по-радянському вчилась, як дядько Талимон казав, то напевно б вже і померла. Знаю і те, що «контрою» стати — то був єдиний мій спосіб вижити. І чому за батьком не плакала так, як за мамою, теж знаю. Бо він, і такі, як він, вбили дядька Василя і дядька Кайтана за те, що у них було добро, а у батька — ні. Молюсь, щоб брати мої на той комунізм не захворіли теж. Завтра я піду до вашої церкви, бо у нас вже їх немає. Піду і буду разом із вашим священником молитись, щоб Бог врятував Україну. Щоб голод закінчився. А ще…кожух ось цей…візьміть його. Хай він тепер у Вас буде. І хай зігріває тих, хто ще врятується», — каже головна героїня, яка дібравшись до Тернопільської області, знайшла не лише їжу, а й розуміння того, що відбувається навколо.
Слідкуйте за анонсами. За умови запитів від відвідувачів та підписників музею, вистава може бути представлена ще раз.
