Сьогодні, 16 травня, з нагоди Дня вишиванки скульптура «Гірка пам’ять дитинства» вдруге «вдягнула» вишиту сорочку. Цією символічною акцією ми вшановуємо Сумщину – одну з областей, яка пережила Голодомор, а сьогодні потерпає від постійних обстрілів ворога. Як наслідок – знищуються цілі села, гинуть і калічаться люди, руйнується житло, цивільна інфраструктура та культурна спадщина регіону. Постійна небезпека змушує мешканців покидати рідні домівки та евакуюватися до безпечніших місць.
Паралелі між минулим і сучасністю очевидні – свого часу села Сумщини спорожніли через Голодомор, а сьогодні вони спустошуються жахливою війною. Нам боляче усвідомлювати це, адже в прикордонних районах Сумщини нам так і не довелося побувати в експедиціях, записати свідків Голодомору, розшукати потенційні експонати для нашого музею.
Україна і світ традиційно вшановує пам’ять жертв Голодомору в четверту суботу листопада. Але варто пам’ятати, що найбільша смертність від голоду була саме навесні та влітку, коли люди були вкрай виснажені, а в організмах відбулися незворотні зміни, що призводили до смерті.
Так, у селі Піски Буринського району Сумщини цілком випадково було знайдено рідкісний документ – витяг із книги реєстрацій про смерть з січня по серпень 1933 року (більшість таких документів були знищені). Якщо ми уважно подивимося цей мартиролог, то побачимо що найбільше смертей зафіксовано в травні, червні та липні 1933 року. В окремі дні – це по 20 і навіть більше померлих! Наприклад, за 16 травня там записано шестеро покійників, а 22 травня – 24! Загалом у цьому списку зафіксовано 1184 особи. І він далеко не повний, адже охоплює тільки 7,5 місяців року.
Водночас упродовж місяця ми будемо публікувати в своїх соцмережах пости про Голодомор та сучасні злочини країни-агресорки, вчинені на Сумщині. Також ми розповімо про найцікавіші експонати зі своєї фондової колекції, які представляють Сумську область.
