23 листопада 2020 року о 12:00 у Національному музеї Голодомору-геноциду (Київ, Лаврська 3) відбудеться передача зошита зі спогадами Лавріна Нечипоренка — свідка Голодомору 1932–1933 років.
Цією акцією Музей розпочинає масовий збір свідчень, реліквій, світлин родин, яких не оминув Голодомор 1932–1933 років. Зошить наразі посяде основне місце в експозиції Музею Голодомору разом з іншими нововіднайденими експонатами. Згодом вони стануть основою експозиції ІІ черги Музею, яку наразі будують. Відкриття заплановане на 2023 рік.
У 1960-х роках вчитель фізики з Боярки, що на Київщині, Лаврін Нечипоренко у простому шкільному зошиті написав свої спогади про пережитий Голодомор-геноцид на рідній Житомирщині. Свій твір він назвав «33-й рік». Очевидно, що в Радянському Союзі він не міг ніде опублікувати свої спогади. Разом з колегою, вчителем із сусідньої школи Іваном Коваленком вони вирішили видати щоденник самвидавом. Ця справа була ризикована, адже загрожувала видавцям репресіями та термінами в радянських концтаборах. Певний час зошит зі спогадами зберігався в Івана Коваленка. Він мав завершити його редагування і набрати його на друкарській машинці.
Із 1961 року КҐБ розпочало стеження за Іваном Коваленком, а у 1972-му його арештували «за виготовлення і поширення антирадянських матеріалів». Коваленко відсидів у радянських концтаборах рівно 5 років. Усі рукописи з будинку Коваленка були конфісковані, разом із тим був конфіскований і зошит зі спогадами Нечипоренка. Щоденник дивом зберігся серед конфіскованих речей в архіві КҐБ.
У 1996 році всі рукописи Служба безпеки України повернула Івану Коваленку, а разом з ними — зошит зі спогадами Лавріна Нечипоренка. Донині щоденник свідка Голодомору зберігався в родині Івана Коваленка.
23 листопада о 12:00 — журналісти зможуть побачити, як родина Івана Коваленка передасть оригінал зошита зі спогадами «33-й рік» родині Лавріна Нечипоренка, а ті, своєю чергою, передадуть щоденник на постійне зберігання до Музею Голодомору.
Участь у заході візьмуть:
- Олеся Стасюк — генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду;
- Андрій Ковальов — ініціатор акції, історик, політолог, краєзнавець, релігієзнавець;
- Андрій Когут — директор Галузевого державного архіву СБУ;
- Олександр Нечипоренко — син свідка Голодомору 1932–1933 років та автора щоденника Лавріна Нечипоренка;
- Марія Кириленко — громадська діячка, донька поета, дисидента та свідка Голодомору 1932–1933 років Івана Коваленка.
Акредитація обов’язкова: https://forms.gle/FwPk2i4DmkUPa1mX6
Додаткова інформація за телефоном +380971770939 (Аліна Карбан).
