«Перший день першого року другої п’ятирічки. Для мене він закінчується голодним шлунком. Готую матеріал про керівництво облміліції, але так їсти захотілося, що я не міг довше висидіти і пішов шукати по крамницях чого-небудь на вечерю. Обійшов не менше 8 крамниць й абсолютно ніде нічого не знайшов. Скрізь пусто. Правда, є повидло, коржики, конфети і в одній крамниці зустрічав мариновані грибки. Прийшов додому, як шакал, голодний, без нічого. Помазав дві скибки хліба олією й трохи «черв’ячка», як кажуть на селі, заморив. Ще добре, що хліба одержую 800 грам, а то зовсім прийшлось би з голоду охлявати. Обід теж дуже скудний, після нього через півгодини уже хочеться їсти. Да, невеселий животом вступ у другу п’ятилітку. П’ятилітку побудови безкласового суспільства», – записав у своєму щоденнику 1 січня 1933 року партієць Дмитро Заволока.
Згодом ці нотатки про життя в голодному Києві стануть доказом антирадянської діяльності, Заволоку буде заарештовано й за вироком суду відправлено в табори.
Автор цих записів є одним із героїв інтерактивного заняття «Місто надії: Київ 1933», відвідати яке запрошуємо 11 липня.
Під час цієї мандрівки містом ми поглянемо на Київ 1930-х років очима його мешканців: яким було повсякденне життя, де шукали порятунку, що давало надію, а що – забирало її. Через історії вулиць та жителів говоритимемо про Київ та ту сторінку його життя, коли він був не столицею, а містом надії.
КОЛИ: 11 липня, субота
ЧАС: 16:00 (тривалість близько 1 години)
МІСЦЕ: Музей Голодомору, вул. Івана Мазепи, 15-А (10 хвилин від станції метро «Арсенальна»)
ВАРТІСТЬ: 65 грн і вхідний квиток (15-30 грн)
Кількість місць обмежена (до 8 осіб). Обов’язково реєструйтеся за посиланням.
