Фрітьйоф Нансен — норвезький полярний дослідник, дипломат і гуманіст, лауреат Нобелівської премії миру 1922 року. З Україною його пов’язує особлива місія — допомога людям, які потерпали від голоду в 1921–1923 роках. Нансен докладав зусиль, аби привернути увагу міжнародної спільноти до гуманітарної катастрофи, організовував продовольчу допомогу та підтримував порятунок голодуючих. Його діяльність стала прикладом людяності й солідарності перед обличчям масового голоду, а його подвижництво дотепер називають “Місія Нансена” на знак вдячності людині, яка не пройшла повз чужу біду.
10 жовтня виповнилося 165 років від дня народження Фрітьйофа Нансена. З цієї нагоди в центрі Києва відбувся захід на вшанування пам’яті видатного норвежця, який присвятив життя порятунку інших.
Національний музей Голодомору-геноциду був партнером події, яку організував Київський хаб прав людини разом із Українським PEN, Центром громадянських свобод і Норвезьким Гельсінським комітетом за підтримки уряду Норвегії. Музей представляв завідувач відділу досліджень геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Михайло Костів.
Під час зустрічі він розповів про гуманітарну місію Нансена під час масового штучного голоду в Україні 1921–1923 рр. “Місія діяла через мережу організованих пунктів, які забезпечували видачу продуктових пайків. Особливу увагу вона приділяла дітям, студентам, викладачам та боротьбі з епідеміями”, – наголосив пан Михайло.
Говорячи про особистість Нансена, Михайло Костів звернув увагу на його почуття справедливості. Воно проявилося як у захисті прав та інтересів усіх народів (зокрема під час роботи в Лізі Націй), так і в прагненні рівного ставлення до людей різного походження і достатку.
Також Михайло Костів зазначив, що у 1932–1933 роках комуністичний режим уже не допустив організованої міжнародної допомоги в Україну. СРСР заперечував сам факт голоду, і мільйони людей загинули.
Учасники заходу також долучилися до символічного погашення поштової марки-присвяти, створеної художником Олександром Грєховим, а також до тематичної розмови про історичну спадщину Нансена та її значення сьогодні.
Щиро дякуємо організаторам і партнерам заходу за ініціативу та співпрацю!
Фото Надії Цициліної з сайту Київський хаб прав людини.
