Краєзнавець із Чернігівщини Андрій Сагайдак передав до фондів Національного музею Голодомору-геноциду дерев’яні жорна, які використовувалися у роки Голодомору. Під час обшуків та вилучення продуктів харчування активісти розбивали кам’яні жорна, що слугували для перемелювання не лише зерна, а й сурогатів. Через брак каміння на Поліссі швидко відновити їх було неможливо. Тому місцеві жителі придумали, як їх можна замінити іншим матеріалом, якого на Поліссі було вдосталь — жорна виробляли з деревини та металу (у колоду забивали чавунні уламки-трикутники).
Для передачі цього експонату село Острохи (Чернігівська область, Козелецький район) відвідали працівники нашого музею: перший заступник генерального директора Андрій Загорулько, заступник генерального директора Юлія Коцур та екскурсовод І категорії Дар’я Чудінова.
Завдяки жорнам в 1932–1933 роках українці рятувалися від голодної смерті, перемелюючи жолуді, каштани, кору дерев тощо. Перед подрібненням жолуді вимочували у воді, щоб вимити гіркі дубильні речовини, і тільки після того, як вони висихали, жолуді перетирали на жорнах.
Андрій Сагайдак створив у с. Острохи невеликий краєзнавчий музей, де зібрав предмети, завдяки яким відвідувачі дізнаються про культуру та побут жителів Східного Полісся у ХІХ – на початку ХХ століття.
Хустки, листи, вишиванки чи партійні квитки, побутові речі та фото — всі ці речі можуть стати експонатами Музею Голодомору і розповісти про геноцид українців усьому світові. Кожна річ, яка має історію та пам’ять, — безцінна, і вартує бути збереженою.
Якщо у вас збереглися речі, пов’язані з Голодомором, розкажіть про них, написавши на пошту [email protected].
