«Масове вбивство українського селянства у 1932-1933 роках, яке Верховна Рада України 2006 року визнала геноцидом, потягнуло за собою відкриття кримінальної справи проти організаторів цього злочину. Спеціальна слідча група, яка була створена у зв’язку з цим у Службі Безпеки України, мала вивчити величезну кількість документальних і усних свідчень про зумисний характер цього злочину і водночас відповісти на питання щодо кількості втрат від Голодомору-геноциду. 3 цього приводу слідчий доручив провести відповідну наукову експертизу Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, оскільки спеціальної державної інституції, яка вивчала б проблеми Голодомору-геноциду 1932-1933 років, в Україні тоді ще не існувало».
Володимир Сергійчук — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, підготував наукову статтю «Історико-правові аспекти підрахунку втрат від Голодомору-геноциду 1932-33» для виступу на XV юридичних читаннях, які невдовзі відбудуться в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова.
Автор стверджує, що основним напрямком дослідження Голодомору-геноциду повинен бути історико-криміналістичний на базі офіційних статистичних даних, а демографічні розрахунки можуть слугувати лише допоміжним інструментом для визначення конкретної кількості жертв.
Із статтею можна ознайомитися за посиланням.
