В рамках проекту «Усна історія Голодомору» 20 березня співробітниця Меморіалу жертв Голодомору Ольга Вигодованець записала інтерв’ю із свідком масового штучного голоду Марією Мельник (1939 р.н).
Пані Марія народилася в с. Барахти Васильківського району Київської області. Роки війни принесли великі випробування на долю маленької Марійки, батько якої загинув на війні.
В 1946 році забрали всі продукти: «В кінці 46-го приїхали і все вигребли, що було в хаті. Хто приїхав? Посильні якісь від сільської ради… Тільки лишилася діжка капусти… кислої… у коморі, і ми…», – згадує жінка.
Родина пані Марії врятувалася завдяки поїздкам мами та старшого брата на Західну Україну де можна було обміняти одяг та прикраси на продукти. Також допомагали родичі з Криму. Проте цих харчів не вистачало. 7-річній дитині не залишалося іншого виходу як іти на поля збирати колоски: « Бачу, що їде об’їждчик на коні. Я бігом у рів з цього поля, а він доїжджає до мене і тим батогом по мені, за ту торбочку і розсипав по полю це зерно і торбочку викинув, а сам поїхав. Як було боляче! Як було боляче!»
