15 травня в Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» відбулася лекція-презентація Вороги кругом: від «Советских игрушек» до «Смешариков». Етнологиня Ірина Батирєва розповідала про особливості й механізми конструювання «образу ворога» через радянське анімаційне кіно у тоталітарному радянському суспільстві. Слухачі змогли разом деконструювати образи радянського та сучасного анімаційного кіно російського виробництва. У Радянському Союзі, як і сьогодні у Росії, у масовій свідомості за допомогою пропаганди та агітації утверджувався міф про фатальну загрозу з боку «чужого» – «ворога»…
Гості музею, не тільки аналізували відомі мультфільми, а й побачили раритетні зразки. Наприклад, мультфільм про НЕП Дзиґи Вертова «Результат 12-го з’їзду партії. Кооперації» (1924), який формував образ внутрішнього ворога-непмана. Перші двадцять років становлення СРСР головним співрозмовником влади в анімації був «простий мужик». Через мультфільми йому пояснювали, чому необхідно віддавати країні половину врожаю, вступати в кооперації. Сюжет мультфільму простий: два мужика заздрять сусідові Пахомичу, у якого, мовляв, “все є”. А у них то “кінь впала”, то “плуг зламані”. “А чому б нам не об’єднатися, тут і справа на лад піде!” – вигукують мужики.
Частина мультфільмів була спрямована виключно на формування образу зовнішнього ворога і «пояснення» радянським глядачам, які країни є дружніми, а які ворожими до СРСР. Відвідувачі переглянули мультфільм «Чужий голос» (1949 рік), який відображає період Карибської криза і протистояння СРСР з США.
Лекторка демонструвала також ряд інших пропагандистських анімацій як «Міжпланетна революція» (1924), «Теремок» (1945), «Тобі, Москва», «Тир» (1979) – наскрізь ідеологічну кінопродукцію.
Однак, виявилося, що не лише радянські мультфільми були небезпечними, пропагандистська загроза є у сучасних російських мультфільмах як серії анімацій «Три богатирі», де дискредитується імідж України та її власна історія! Не такі вже й невинні та безпечні «Смішарики», «Маша і ведмідь», «Машині казки», «Білка і Стрілка». Через російські мультики нове покоління українців залучають до спільного культурного простору з Росією (той самий «русский мир») та формують лояльність до Російської Федерації.
Але найнебезпечніші «мультфільми, котрі часом дають в рази кращий ефект, аніж будь-які байки про розіп’ятих хлопчиків та немовлят на бандерівську вечерю…», як анімація О.Балашова «Одного разу наше життя змінилося». Вона є абсолютним фейком і російською пропагандою, що росіянам з дитинства закладають вороже ставлення до українців та нашої держави. А 117-мільйонну аудиторію федерального каналу «Росія-1» змалечку привчають до думки про війну…
«Вороги кругом!» – ось головний меседж анімаційного пропагандистського кіно у тоталітарному суспільстві.
