«Ми зібрали свідчення жертв Голодомору для майбутнього трибуналу над комунізмом» — журналістка видання The Ukrainians поспілкувалася з Лесею Гасиджак, генеральною директоркою Національного музею Голодомору-геноциду, — про важливість музейної пам’яті, колективної травми і національного опору.
«Я переконана в тому, що ми не є жертвою. Ми — незламна нація, яка вистояла попри все. Власне, друга черга музею мала містити історії успішних українців, чиї родини пережили Голодомор. Усі вони народилися саме завдяки тому, що їхні пращури не здалися і вижили. Внуки і правнуки цих людей сьогодні на війні зі зброєю виборюють Україні право бути. Ось так і слід осмислювати Голодомор — як трагедію, котра зміцнила націю через кілька поколінь і загартувала її для боротьби з нащадками нашого споконвічного ворога», — наголошує пані Леся.
Більше про те, як досвід голоду, закарбований у спільній пам’яті, впливає на українську здатність до спротиву сьогодні, яким має бути сучасний музей та як розвивати музейну справу в умовах великої війни, читайте у матеріалі.
