Несподівана приголомшлива звістка – 26 червня пішов у вічність Стефан Романів, перший віцепрезидент Свiтового Конгресу Українців та голова Міжнародного координаційного комітету СКУ в справі Голодомору. Йому було 68 років.
Народжений у родині українця з Тернополя та німкені зі Штутгарта, він усе життя прожив далеко від України – в Мельбурні (Австралія). Проте з дитинства відвідував там українську греко-католицьку церкву та українську школу. Спілкування в родині та в колі української громади остаточно сформувало його ідентичність, а справа служіння Україні стала справою всього його життя. Стефан Романів впродовж десяти років – з 2008-го по 2018-й – був Генеральним секретарем Світового Конгресу Українців, а з 2018-го – обраний першим заступником Президента СКУ, був членом Проводу Організації українських націоналістів (бандерівців), входив до складу та очолював різні українські громади та організації. Тобто все свідоме життя переймався справами українців і України, його другої Батьківщини.
Так і пішов із життя, вболіваючи за її долю: його світла душа відлетіла у вічність у Варшаві, де Стефан Романів перебував у справах України. А за кілька днів перед цим їздив до Литви, де брав участь у Світовому конгресі Антиімперського блоку народів.
Стефан Романів був добрим другом нашого музею. Щоразу приїжджаючи в Київ, він обов’язково відвідував Музей Голодомору (востаннє – на День пам’яті в листопаді минулого року), щиро вболівав за його розвиток та переймався питаннями добудови другої черги меморіального комплексу.
Як голова Міжнародного координаційного комітету СКУ в справі Голодомору докладав зусиль щодо визнання Голодомору актом геноциду в світі. «Ми завжди говоримо про те, що повинні вчитися на історії. Чому після Другої світової війни провели трибунал у Нюрнбергу? Адже також можна було сказати: Гітлер був поганий, нацизм поганий, їхні діяння жахливі, ми це розуміємо і живемо далі. Але люди хочуть зафіксувати такі злочини в історії. А по-друге – покликати злочинну систему до відповідальності. Перед мільйоном загиблих нашим обов’язком є довести це до кінця», – наголошував він на важливості визнання і засудження злочинів комунізму в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ».
Сьогодні ми втратили визначного українця, авторитетний і потужний голос якого завжди звучав на підтримку нашої держави. Щиро сумуємо з приводу цієї втрати. Наші сердечні співчуття родині, друзям і колегами пана Стефана.
Вічна пам’ять…
