25 листопада в Національному музеї Голодомору-геноциду доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук презентував свою нову книгу «“Голодні, босі і роздіті…” Українські діти в 1932–1933 роках».
Спікери презентації:
Володимир Сергійчук — автор книги, голова правління в місті Києві Міжнародного культурного центру «Сяйво»;
Олександра Сергійчук — ілюстраторка книги, учениця 9 класу, переможниця міжнародних мистецьких конкурсів, внучка Володимира Сергійчука;
Дмитро Білий — доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу історичних досліджень Голодомору-геноциду Інституту дослідження Голодомору, голова Вченої ради Інституту.
Модерувала кандидатка історичних наук, перша заступниця генеральної директорки Національного музею Голодомору-геноциду Ірина Батирєва.
Книга присвячена пам’яті українських дітей, які загинули голодною смертю у 1932–1933 роках. Вона стала результатом багаторічного вивчення архівних документів та свідчень очевидців Голодомору. Автор підрахував втрати українських дітей дошкільного і шкільного віку, які становлять 3,5 мільйони осіб.
Володимир Сергійчук використав архівні джерела, на які нечасто звертають увагу історики — наприклад, списки дітей, які ходили до школи в українських селах, а також документи про реформування шкільної системи, яке відбулося внаслідок некомплектності класів після Голодомору-геноциду.
«Можливість говорити про втрати дітей виникла тільки тепер, бо виявлено дані про наповненість початкової школи. Коли відома кількість учнів у певному селі в 1933 чи 1934 році та є документи про народження за 1924, 1925, 1926 роки, можна зорієнтуватися, скільки дітей не пережило Голодомор. Навіть попередні підрахунки вражають. Також є інформація про те, скільки учнів пішло у перший клас у 1931 році і скільки залишилося після Голодомору у 1934 році. У Київському обласному архіві є такі дані. Наприклад, у Бориспільському районі у 1931 році у перший клас пішло 2250 дітей, а через 4 роки (у 1934 році) було тільки 1590 дітей — 1000 першокласників не дожили до 4 класу. У Васильківському районі картина ще гірша: 1100 першокласників у 1934 році не пішли до школи», – розповів автор.
Книга Володимира Сергійчука «“Голодні, босі і роздіті…” Українські діти в 1932–1933 роках» видана за підтримки Фундації Голодомору-геноциду (Чикаго, США) та Міжнародного культурного центру «Сяйво».
Аби отримати більше інформації про наші проєкти та інформаційно підтримати їх, звертайтеся за додатковою інформацією, написавши на пошту [email protected] або зателефонувавши +380674397507 (Ольга Сиротюк, комунікаційниця музею).
