10 серпня 2017 року робоча команда Платформи європейської пам’яті і сумління разом з представниками організацій різних країн, які являється членами Платформи, здійснили навчальну поїздку до Будинку Європейської Історії в Брюсселі.
Експозицію Будинку Європейської Історії для відвідувачів було відкрито в травні 2017 року. Ідея створення музею була озвучена ще 10 років тому тодішнім головою Європарламенту Хансом Герт Петтерінгом.
Експозиція музею європейської історії , що розташований поруч з будівлею Європарламенту в Парку Леопольда в приміщенні колишнього Інституту стоматології, розміщується на 6 поверхах і охоплює історію континенту від зародження європейської цивілізації і до періоду євроінтеграції. Колекція нараховує понад 1000 експонатів з 300 музеїв світу. Великий акцент зроблено на розвитку європейської культури. Достатньо широко тут представлена історія Європи в ХХ столітті та злочини тоталітарних режимів: нацистського і радянського комуністичного. Одна із місій музею – це нагадування про всі війни, катастрофи, що пережила Європа, про ворожнечу між країнами континенту і про шлях до мирного життя, євроінтеграції. Закінчується експозиція залом під назвою «Погляд в майбутнє» та зверненням до кожного з нас: яка твоя думка щодо майбутнього Європи та яка історія і пам’ять є актуальними сьогодні?
Ціллю поїздки Платформи європейської пам’яті та сумління було ознайомлення з новим музеєм та безпосередньо із залами експозиції, присвяченими періоду історії ХХ століття. Адже в основі діяльності Платформи є дослідження діяльності і злочинів тоталітарних режимів в Європі в ХХ століття з метою недопущення відновлення тоталітаризму. Результати поїздки будуть опубліковані в вересні 2017 року у вигляді звіту. Частину звіту від України готує завідувачка науково-експозиційного відділу Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Яна Гринько, яка ще на обговоренні в офісі Платформи в Брюсселі наголосила на некоректності представлення історії Голодомору в експозиції музею, де відсутнє вживання терміну «Голодомор», масова смертність українців в 1932-1933 років пояснена тим, що «колективізація спричинила голод в СРСР, більшою мірою на території України і Кавказу». В музеї, відкритому в 2017 році, коли проведено тисячі досліджень і доведено геноцидний характер подій в Україні в 1932-1933 роках, є недопустимим вживання подібних формулювань, які спотворюють історію і є наругою над пам’яттю про 7 мільйонів українців, вбитих в роки Голодомору.
