8 травня захід до Дня пам’яті і примирення в Хмельницький обласній універсальній науковій бібліотеці на тему “Міфи та правда про Другу світову” пройшов у військовій обстановці. Перед молоддю, яка зібралася у читальному залі мали виступити історик за освітою, учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності, а нині капітан 19-ї ракетної бригади ЗСУ Олексій Наконечний та провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду, кандидат історичних наук Андрій Іванець.
О. Наконечний розкрив внесок українців у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні, розповів в яких арміях та на яких фронтах українці боролися з нацизмом; наскільки Україна постраждала під час Другої світової війни; коли настала перемога над нацизмом; мужність Збройних Сил України в сучасних реаліях повномасштабної війни росії проти України. Проте завершити виступ завадив сигнал повітряної тривоги. Учасники заходу вимушено перемістилися до укриття.
Завідувачці читальним залом бібліотеки Лілії Семенюк і співробітнику Музею Голодомору А. Іванцю довелося записати розмову про Крим у Другій світовій війні без участі молоді для розповсюдження її серед вчителів та молоді. У стислій формі історик розказав про бойові дії на Кримському півострові у 1941-1944 рр., які відзначилися у перший період німецько-радянської війни вкрай неефективними діями радянського командування. За що розплачувалися життям, здоров’ям, майном і свободою чимало військових і цивільних громадян.
А. Іванець також розповів про історії геноцидів та етнічних чисток в Криму, спрямованих проти низки етнічних спільнот та народів – євреїв, ромів, німців, італійців, болгар, вірмен, греків тощо, які різко скоротили чисельність і змінили етнічний склад кримського населення. Окремо він зупинився на геноцидах найменшого і найбільшого корінних народів Криму та України – кримчаків, вчинений нацистами, і кримських татар, скоєний комуністичним режимом з центром у Москві. Зокрема, науковець розповів, що кримчаків називають «розстріляним народом», адже 70-80% його представників знищили у 1941-1944 рр. нацисти. А кримськотатарський народ потрапив в категорію не лише депортованих народів та етнічних спільнот СРСР, а й до трійки найдовше утримуваних у місцях депортації. Україна визнала у 2015 р. депортацію корінного кримськотатарського народу геноцидом, після чого цей злочин так кваліфікували ще кілька держав.
Співробітник Музею Голодомору говорив і про значення Криму для гарантування безпеки, розвитку економіки, культури України на сучасному етапі, про моральний обов’язок держави і громадянського суспільства допомогти проукраїнським кримчанам, найбільше дискримінованим окупантами етнічним спільнотам – корінному кримськотатарському народу і громаді українців Криму. Без звільнення півдня мирної і процвітаючої України не буде, вважає він
