23 квітня в Музеї Голодомору відбулася презентація видання «Теперішні труднощі швидко забудуться» – збірника документів і текстів, що показують, як працювала машина дезінформації Кремля, заперечуючи Голодомор.
Учасників презентації привітала Генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак. «За останні роки науково-видавнича робота стала основним напрямком нашої діяльності, ми надаємо їй надзвичайно велике значення – аби якомога більше людей і в Україні, і за її межами мали можливість читати правду. А також знати першоджерела і документи цієї правди», – наголосила пані Леся.
Модерував презентацію український політик, історик та публіцист Володимир В’ятрович. У запереченні Голодомору він виділяє три етапи: «По суті ми можемо говорити про три великі інформаційні хвилі: перша – це 1930-ті роки, друга – початок 1980-х років і третя – за часів Помаранчевої революції. Кожна з цих хвиль є реакцією на активність українців. Для росії найпростішим способом інформаційної боротьби проти Голодомору було звичне «Нічого не було!». Просто замовчування. І те, що українці проривали цю інформаційну тишу і блокаду, змушувало росіян намагатися якимось чином збити цю хвилю».
Детальніше про видання, його структуру та наповнення розповіли автори – старший науковий співробітник Музею Голодомору, кандидат історичних наук Андрій Козицький та завідувач відділу досліджень геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Музею Голодомору, доктор філософії в галузі історії Михайло Костів.
Про особливості російської пропаганди в різні роки говорив Андрій Козицький: «Росіяни не реагують на те, як ми говоримо про Голодомор, вони реагують на сам факт, що ми про нього говоримо. Прямої дискусії з українськими дослідниками ми не помітили. Вони все одно будуть говорити своє, бо той, хто формує наратив, формує порядок денний – він завжди у виграшній ситуації. Як ми переконалися і як переконається той, хто читатиме книгу, – багато речей про Голодомор є такими, що викликають в українців бажання одразу відповідати, бо це провокація. «Ви ж самі себе заголодоморили…” Зрозуміло, що це неправда… І людина замість того, аби пояснювати реальний перебіг речей, буде спростовувати те, що вже давно спростовано, те, що в науковому світі взагалі було б непристойно підіймати. Ми в парадоксальній ситуації. З пропагандою дискутувати неможливо – пропаганда не втягується в дискусію, бо це пропаганда. Це не означає, що її не потрібно спростовувати. Однак той, хто спростовує пропаганду, завжди наздоганяє. І росіяни цим дуже добре користуються».
«Я звернув увагу на навішування ярликів і абсолютне очорнення людей, які в різні способи говорили правду про Голодомор. Згадується, наприклад, Евальд Амменде, чиї праці ще не розбирали, а вже називали «нацистом». Частина цієї технології полягала не у запереченні самих фактів, які подавалися у працях, а у очорненні їх авторів… Це часто було доказом абсолютної невідповідності тих матеріалів, що публікувалися радянською пропагандою, до реального стану речей», – зазначив Михайло Костів.
Друзі, видання «Теперішні труднощі швидко забудуться» можна придбати на касі нашого Музею (Київ, вул. Івана Мазепи, 15-А). Вартість книги – 440 гривень. Якщо ви з іншого міста, напишіть нам на пошту [email protected]. Отримаєте рахунок для сплати. Квитанцію про оплату надішліть на згадану адресу, а також контакти і адресу, куди відправляти замовлення. Важливо: відправка видань здійснюється після того, як кошти надійдуть на рахунок музею. Не оплачуйте вартість книги наперед, переконайтеся спочатку, що вона є в наявності!
Запис презентації можна переглянути на нашому YouTube-каналі.
