Цього тижня отримали надзвичайно цінного листа. До Меморіалу жертв Голодомору написав Марченко Леонард Трофимович, учитель історії СШ №31 міста Маріуполя.
Він поділився своїми спогадами з дитинства, яке було позначене злочином Голодомору – геноциду, що забрав життя 7 млн. українців : «Весной 1933 г. мне было 5 лет. Я проживал у тетки в г. Чигирине, Черкасской обл. дом находился в самом центре, у собора. Каждый день, когда мы гуляли на улице, я наблюдал, как из города вывозили арбы с трупами. Это мне врезалось в память на всю жизнь. Трупы были голые или полураздетые. Набросаны на арбу, такую глубокую повозку, как попало. Свешивались руки, ноги через край арбы. И так каждый день умерших собирали по городу и вывозили. Я не понимал, что это такое, но было очень страшно. Прошло много лет, но я могу точно описать собор, дом и дорогу вниз под гору, по которой увозили трупы. Наш народ всегда должен помнить о трагедии Голодомора».
Свідок Голодомору передав до Музею також і власні вірші, написані в різні періоди під впливом спогадів та осмисленням наслідків геноциду.
Дякуємо Леонарду Трофимовичу за поезію і можливість ознайомлення з його спогадами та переживаннями подій 1933 року. Бажаємо йому довголіття та здорового життя у мирній Україні.
Нагадуємо, що всі охочі можуть залишити для музею та історії спогади своїх рідних про геноцид-Голодомор та надіслати на офіційну адресу музею [email protected] чи надіслати їх на пошту: 01601 м. Київ, вул. Лаврська, 3.
Також музей веде реєстр імен жертв Голодомору, на основі мартирологу Національної книги пам’яті та свідчень рідних вбитих. Більше інформації за посиланням http://memorialholodomor.org.ua/holodomor/victims-of-the-holodomor/
