24 серпня 1991 року стало новим етапом розвитку української державності. Цілі покоління українців могли тільки мріяти про суверенну державу, проливаючи кров у боротьбі із окупантами, коли у 1991 році Україна стала самостійною державою.
Голодомору не було б, якби українці у 1917–1920 роках змогли захистити власну державність. Після російсько-українських воєн, військової окупації більшовицькою Росією у 1921 р. Української Народної Республіки й анексії частини її територій розпочалися активні протиправні дії щодо недопущення відновлення Української держави, знищення української нації та денаціоналізації України. Геноцид став наслідком окупації.
З 2014 року на території України триває гібридна війна з тим самим ворогом. Наш народ і надалі боронить суверенітет держави уже в ХХІ столітті. Збереження пам’яті про Голодомор є важливим питанням національної безпеки, що дозволяє консолідувати націю і не допустити подібних злочинів та втрати державності в майбутньому.
Олеся Стасюк, генеральна директорка Музею Голодомору:
«Ми не отримали незалежність у 1991 році. Ми не маємо права так говорити після трьох російсько-українських війн до 1920 року, масового штучного голоду 1921–1923 років, Голодомору-геноциду, масового штучного голоду 1946–1947 років, Великого терору 1937–1938 років, знищення національно-визвольного руху в 1940–1950-х роках у Західній Україні та знищення інтелектуального спротиву в 1960–1980-х роках. Усе це була національно-визвольна боротьба. Ми вибороли незалежність».
Бажаємо кожному українцеві успіхів та процвітання. Тільки спільними зусиллями на благо України ми зможемо збудувати сильну європейську державу.
З повагою
команда Музею Голодомору.
