24 жовтня 2019 року о 13:00
Музей Голодомору, Зал пам’яті (вул. Лаврська, 3)
“Мені аж не віриться, що я змогла вижити…”
Свідок Шияненко Катерина Михайлівна, 1929 р.н. , народилася та проживала під час Голодомору в с. Пироговичі Київської області
Змалку їй доводилось виживати. Спочатку багатодітну родину розкуркулили і переселили з великого будинку до маленької комори. В 1929 році, коли почалась колективізація, ні батько, ні дідусь не вступили до колгоспу.
Обшуки і вилучення продуктів чітко закарбувалися у пам’яті чотирирічної дівчинки: «Прийшли комунари з мішками, було оскілечко зерняточок у глечику, усе позабирали, усе, де хто закопав, усе вивозили підводами. Зірвали у нас підлогу у хаті і все шукали, що там заховано…».
Сім’я чудом вижила, завдяки тонким скибкам хліба, які приносила мати з колгоспу, і сурогатам, що стали основною їжею українських селян у 1932–1933 роках.
ВХІД ВІЛЬНИЙ.
ВАЖЛИВО!
Сталася велика прикрість! Катерина Шияненко, свідок Голодомору з якою мала відбутися публічна зустріч, захворіла. Вона передає найщиріші вітання Вам, а ми навзаєм, бажаємо їй швидкого одужання. В рамках проекту «Усна історія Голодомору» сьогодні відбудеться зустріч із Цибою Василем Івановичем. Циба Василь — унікальний свідок Голодомору-геноциду з Райгородка, що на Чернігівщині. Переживши геноцид, пан Василь розповість про життя своєї родини, розкуркулення, голод, поділиться спогадами про способи виживання.
