У Києві вшанували пам’ять дослідника Голодомору Джеймса Мейса
З нагоди 70-річчя відомого американського історика, дослідника Голодомору Джеймса Мейса у Києві, в приміщенні ДЗВО «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, відбувся публічний діалог «Запалена свіча». Організували пам’ятний захід Інститут дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду та Університет менеджменту освіти.
«Ми сьогодні будемо говорити про постать, яка приклала руку, розум і серце до того, щоб ми знали більше про наше минуле і особливо про трагічні сторінки нашої історії – про Голодомор 1932-1933, – зазначив у вступному слові ректор Університету менеджменту освіти НАПН України Микола Кириченко. – Бо в історії світу не так, гадаю, багато народів і націй, які пережили щось подібне. Нехай наше минуле стане уроком для людства, нагадуванням, що такі злочини не мають повторюватися».
«Лідером суспільної думки» назвала Джеймса Мейса директорка Інститутом дослідження Голодомору, докторка історичних наук Світлана Маркова. «Він був серед перших західних науковців, які досліджували Голодомор як злочин геноциду українців та допоміг визнанню Голодомору геноцидом низкою країн світу, – зазначила Світлана Маркова. – Науковий спадок історика є неоціненним і потребує подальшого вивчення, популяризації, вшанування. На виконання цієї мети пропонуємо наступне видання збірника наукових праць V Міжнародної науково-практичної конференції «Інтердисциплінарні підходи в дослідженні Голодомору-геноциду» присвятити пам’яті Джеймса Мейса та долучити до збірника виступи учасників публічного діалогу».
Письменниця, поетеса, публіцистка і вдова історика Наталія Дзюбенко-Мейс виступила з доповіддю на тему «Російська пропаганда і правда про Голодомор». «Трактування Голодомору як геноциду українців і ті висновки, які зробив Джеймс Мейс у результаті своєї наукової діяльності – що незалежність України означає насамперед незалежність від Росії, – викликали і досі викликають шалений спротив російської пропаганди, – нагадала вона. – Український інтернет постійно поповнюється черговими чорними побрехеньками про Джеймса і «казку про Голодомор», яку він «придумав». Градус ненависті там такий високий, а «страшилки» такі випуклі, що виникає цілком обґрунтована підозра щодо існування в Росії пропагандистського центру, завданням якого є нейтралізація правди про Голодомор та очорнення її носіїв.Але клекіт ворожих голосів нездатний загасити його голос – голос правди».
Спогадами про дослідника поділився провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору, доктор історичних наук, професор Василь Марочко. Вони познайомилися у 1990 році на першій міжнародній конференції з Голодомору, на яку до Києва приїхали знані зарубіжні науковці – Джеймс Мейс, Марко Царинник, Орест Субтельний. «Не було якоїсь конфронтації, бо коли Мейс у 1988-1990 роках розпочав участь у роботі Міжнародної комісії з розслідування Голоду-геноциду, ми, тоді ще радянські історики, готували серію публікацій в «Українському історичному журналі». Це були перші архівні документи». «Його справді вибрали наші мертві, – додає Василь Марочко. – У нього був вибір: повернутися до США, бути класичним професором, жити спокійно, заможно, а не стояти в чергах і відстежувати «купонометрами» долю України, яка тоді ще тільки починала свій вільний шлях. Та він обрав Україну».
На внеску дослідника Голодомору в світовому контексті наголосив заслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор Володимир Василенко: «Висновки Комісії комітету Конгресу США з вивчення Голоду в Україні, яку очолював Джеймс Мейс, мали кумулятивний ефект: в світі зовсім інакше стали дивитися на цю трагедію українців. Мейс запроновував модерну, якісно нову концепцію дослідження Голодомору. Якщо раніше звертали увагу переважно на економічні причини Голодомору, то Джеймс Мейс почав обгрунтовано говорити про політичні причини вчинення цього злочину. Наголошуючи, що сталінський режим мав чіткий намір знищити українську націю. Тому що українська нація розглядалася як загроза існуванню самому комуністичному режиму. Тому цей новаторський підхід до трагедії робить його великим українцем і великим вченим».
Також своїми спогадами про дослідника поділилися професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Володимир Сергійчук, журналіст газети «День» Ігор Синдюков (у цьому видані довгий час працював Джеймс Мейс). Про меморіальну бібліотеку Джеймса Мейса в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» розповіла її директорка Таїса Сидорчук (історик був професором цього вишу).
Також на заході представив проєкти артоб’єктів скульптор, член Спілки художників України Володимир Корень, який є автором надмогильного пам’ятника на могилі історика на Байковому цвинтарі. Це проєкт скульптури Джеймсу Мейсу в повний зріст із свічкою у руці, а також проєкт арт-об’єкту «Запали свічку», ініціатором якої був дослідник. Такий пам’ятний знак скульптор пропонує встановити біля Музею Голодомору, аби всі охочі могли тут запалювати свічки.
