Участь Музею Голодомору у міжнародній конференції «30 років свободи» в Румунії
З 13 по 15 грудня 2019 року відбулася міжнародна конференція «30 років свободи», присвячена річниці революції та падінню комуністичного режиму в Румунії. Конференція, організована Угорською національною радою Трансільванії та Платформою європейської пам’яті та сумління, проходила в м. Тімішоара, де у 1989 році в приміщенні Політехнічного університету почалася революція.
У роботі міжнародної конференції взяли участь музейники, науковці, політичні та громадські діячі інституцій країн центрально-східної Європи, які постраждали від комуністичних тоталітарних режимів в ХХ ст.
Яна Гринько, завідувач експозиційно-виставкового відділу Національного музею Голодомору-геноциду, представила роботу Музею Голодомору, тему Голодомору-геноциду, а також шляхи отримання інформації про цей злочин проти українців — сайт музею та карту місць масового поховання жертв Голодомору.
Під час дискусійної панелі Яна Гринько у своїй доповіді «Репресії національних меншин та релігійних груп» розповідала про національну політику в Радянському Союзі на початку свого існування, ієрархію націй в межах тоталітарної країни, яка будувалася на засадах російського імперіалізму і очолювалася відповідно російським народом. Виступ торкнувся безпосередньо історії Голодомору-геноциду українців в УСРР та на території Північного Кавказу (Кубань), а також ліквідації Української Автокефальної Православної Церкви, репресій священнослужителів в контексті елементів злочину геноциду.
На обговорення під час роботи панельної дискусії виносились не лише питання завданих втрат та шкоди в періоди панування комуністичної влади, а й питання спротиву комунізму, доль людей, які намагалися втекти з комуністичних країн. Також ішлося про посткомуністичні тенденції в цих країнах сьогодні. Депутат парламенту Чехії Павел Зачек підкреслив, що в його країні комуністи досі мають вплив та політичну владу.
Серед учасників були присутні: Ласло Токес, президент Угорської національної ради Трансільванії та колишній пастор-реформатор Тімішоари, Лукаш Камінські, президент Платформи європейської пам’яті та сумління, та мер приймаючого міста Флоріан Михальча. Окрім поширення знань про злочини комунізму й збереження пам’яті про жертв цих злочинів, установ-учасниць цієї конференції об’єднує прагнення політичного засудження комуністичної ідеології й законодавчої її заборони у світі.
