Виставку «Голодовка 21 –23-го» презентували в Музеї

18 травня 2018 р., в Міжнародний день музеїв, до Дня пам`яті жертв політичних репресій, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» презентував документально-публіцистичну виставку «ГОЛОДОВКА 21 – 23-го», що розповідає про передумови, перебіг та наслідки першого штучного масового голоду, вчиненого більшовицьким окупаційним режимом в Україні, який ще донедавна його очевидці, яких на сьогодні не лишилось, називали просто – «голодовка».

У заході взяли участь відвідувачі музею, представники ЗМІ, та гості. Олеся Стасюк, генеральна директорка музею, акцентувала увагу на важливості вивчення і публікації для якомога ширшого кола осіб історії репресивних дій радянського режиму, одним із актів якого і став масовий голод 1921 – 1923 років. Василь Марочко, доктор історичних наук, співробітник Інституту історії України НАН України, розповів про дискусійні питання трактування масових голодів на території України і наголосив на важливості ґрунтовного вивчення штучного голоду 1921 – 1923 років. На презентації також було наголошено на штучному характері масового голоду 1921 – 1923 років в Україні.

Матеріали виставки «ГОЛОДОВКА «21 – 23-го» показують комплекс обставин і політичних рішень Леніна, що стали причинами спалаху масового голоду в Україні в 1921 році та продовження його аж до 1923 року, коли в Поволжі катастрофу вже було зупинено.  Матеріали пояснюють, чому радянська історіографія більше пам’ятала голод в Поволжі, ніж в Україні.

Феномен голоду як зброї більшовицький режим вперше використав не в 1930-х. Виставка «ГОЛОДОВКА 21 –23-го» розкриває історію окупації більшовиками України через призму маріонеткового уряду, маніпуляцій, пропаганди, військового вторгнення, виснаження народу голодом.

Не менш актуальним моментом даної виставки є те, що дані злочинні дії відбувалися під керівництво Володимира Леніна. Десятиріччями (не лише в СРСР, а й в світі) нав’язувалася думка відносно непричетності Леніна до злочинів більшовиків та демонстрація цього періоду у викривлених тонах. Одним із завданням виставки є викриття загарбницької політики Леніна.

 При створенні виставки використані документи з Центрального державного кінофотофоно архіву України імені Г.С. Пшеничного, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного архіву громадських об’єднань України, а також колекція фотографій Раппепорта з фондів Херсонського обласного краєзнавчого музею.