Мереживо пам’яті. Витинанки Дарії Альошкіної
Дарія Альошкіна представила проєкт «Мереживо пам’яті», який експонувався з 26 листопада до 10 січня 2020 року у Національному музеї Голодомору-геноциду. Вперше українські витинанки розповідали не лише про образи народної культури, а й про травматичну історію нації — Голодомор.
Про мисткиню: Роботи Дарії вирізняються величезними розмірами й тому використовуються для оформлення інтер’єрів, громадських закладів та обкладинок книг. Усі витинанки зроблені на межі автентики й сучасності. Мисткині вдалося зробити витинання актуальним у сучасній культурі й підкорити ним Польщу, Францію, Бельгію, США та Південну Корею. На її персональній виставці в Сеулі половину експозиції розкупили відвідувачі, одним із яких був прем’єр-міністр Південної Кореї.
Виставку «Мереживо пам’яті» створено на перетині народних традиційних ремесел та історичної тематики — Голодомору. Деякі з робіт присвячено образам народних пісень, щедрівок та свят. На початку ХХ ст. селяни становили питому частину української нації, проти якої був вчинений Голодомор-геноцид, і були носіями української традиційної культури. Водночас традиційна культура зазнала деформації і заборон. Злочин геноциду – це не лише фізичне вбивство, а й знищення нації як такої. Тому логічно, що друга частина витинанок тематично розкриває сюжети про Голодомор, засновані на спогадах-свідченнях людей, які пережили геноцид.
Вперше Дарія Альошкіна представила витинанки про репресивні «чорні дошки», про «закон про п’ять колосків», про закриті кордони України, охопленої голодом, про опір українців радянській владі, але також і про світлі почуття милосердя, підтримки і допомоги одне одному, які пронизують ці страшні сторінки нашої історії.
З ХІХ століття українці виготовляли витинанки на свята, прикрашаючи свої оселі. Спеціальними маленькими ножами народні умільці вирізали невагомі та крихкі ажурні серветки, полотна, рушники. Орнамент витинанки складався з певних символів, які й розповідали, що святкує родина: чи то Різдво, чи весілля, чи народження.
Тематично виставка поділена на два блоки. В лівій частині Зали пам’яті експонувалися витинанки, створені на основі народних українських пісень та щедрівок, образів традиційної культури, календарних свят. Присутність саме таких образів можна пояснити історично: Голодомор-геноцид був спрямований проти української нації. Цей блок витинанок розповідав про душу українського народу, про українців як національну групу, проти якої комуністичний режимом учинив геноцид. У правій частині зали були розташовані витинанки, які мисткиня Дарія Альошкіна створила на основі спогадів свідків Голодомору про окремі сюжети історії геноциду.