Виставка «Голоси з-за океану»

Виставка «Голоси з-за океану» через фотографії та спогади, оформлені у вигляді листів, розповідає особисті історії про Голодомор 1932–1933 років двадцяти однієї людини із 10 областей України. Після 30-х років ХХ століття очевидці емігрували до Австралії, де їх і розшукали куратори проєкту — австралійки українського походження —  аби зібрати свідчення та зберегти пам’ять про один із найбільших геноцидів людства.

Історія кожного героя – унікальна. Листи-спогади об’єднують голоси мешканців великих міст та сіл; людей різних суспільних прошарків, що зумовило різні досвіди виживання під час Голодомору. Обличчя цих людей назавжди задокументовані чорно-білими фотографіями.

За усмішками вже австралійських літніх людей приховуються історії українських дітей, які пережили геноцид.

Навіть з огляду на кілометри суші й океанів між українцями, їх завжди буде єднати національна ідентичність, мова, історія й колективна пам’ять, зокрема і про Голодомор.  Відвідувачі, усвідомлюючи зв’язок зі свідками-австралійцями, заснований на спільному коді нації, зможуть написати листи у відповідь тим, чиї історії схвилювали, вразили та запам’яталися найбільше.

Яніна Грін та Галина Костюк, австралійські кураторки:

«Ми вирішили сфокусуватися на живих свідках, щоб закарбувати їхні прекрасні риси, поки це ще можливо. Дати їм можливість розказати про свій досвід власними голосами, своїми словами та обличчями, оскільки саме обличчя є універсальним символом людяності. Прибравши колір, ми “урівняли” між собою зображення, даючи змогу сконцентруватися на лицях людей; збільшення масштабу портретів дозволило нам у прямому значенні зробити їх більшими за життя, але все ще близькими нам».

Яким було відкриття виставки «Голоси з-за океану», можна побачити за посиланням.