«Коли дивлюся на цей триптих, бачу перед собою «Жовтого князя»: презентовано екскурсію «Полотно правди»
У середу, 26 квітня, в Українському кризовому медіа-центрі за участю науковців нашого музею відбулася презентація авторської екскурсії «Полотно правди. Як київські художники за часів СРСР створили триптих про Голодомор-геноцид».
Унікальний твір Юрія і Тараса Гончаренків «Геноцид 1933» зараз виставлено для ознайомлення в Залі пам’яті нашого музею. Дізнатися детальніше про історію створення цього вражаючого полотна на тему Голодомору можна під час авторської екскурсії провідного наукового співробітника Національного музею Голодомору-геноциду, кандидата історичних наук Андрія Іванця.
«Тарас Гончаренко разом зі своїм братом Юрієм створили знакове полотно не лише з мистецької точки зору. Воно ще є знаком часу. Робота з’явилась у 1989 році, – зазначив Андрій Іванець. – Тривалий час комуністичний режим створював стіну мовчання навколо злочину геноциду – Голодомору. Ті мільйони людей, які пережили геноцид, довгий час не могли обговорювати трагедію і це був додатковий травмуючий фактор для українців. І коли наприкінці 80-х років стало вільніше дихати, двоє молодих художників наважилися створити мистецький твір та показати цю трагедію в художніх образах, аби почати осмислення цього злочину апокаліптичних масштабів, яким став для української нації Голодомор».
Як виник задум створення цього твору, розповів один із авторів Тарас Гончаренко.
«Думаю, що кожної української сім’ї торкнувся цей геноцид – голод і репресії 30-х років. Але українці ніколи не були мовчазною жертвою. Вони чинили спротив. Були і селянські повстання, й інтелігенція не мовчала, за що її знищували. Ми теж не могли займатися мистецтвом відсторонено. Ми знали історію своєї родини, а також наших друзів. Тому вирішили взяти цю тему та створили таку масштабну роботу – і за розміром, і за складністю техніки. Над цією темою працював ще наш дід – художник Володимир Бондаренко. Він збирався створити свій твір, що мав називатися «Варварство». На жаль, не встиг. Але його ідея стала основою для нашої роботи».
На необхідності осмислення трагедії Голодомору через мистецтво та літературу наголосив завідувач відділу досліджень Голодомору і штучних масових голодів Національного музею Голодомору-геноциду Дмитро Білий.
«Хоча в Радянському Союзі ця тема була заборонена фактично до кінця 80-х років, та людська пам’ять зберігала все. Від своєї мами, а мої батьки з Кубані, я вперше студентом почув розповіді про Голодомор, коли в станиці з 18 тисяч на 1934-й рік залишилось 6 тисяч населення. «Серп і молот – смерть і голод», – говорила мама. Також на Кубані я записав декілька пісень, які були створені в ті часи: «А ви наші комісари, що ви наробили? / Що загнали хліборобів в сирії могили». Так, через фольклор, народ намагався осмислити те, що з ним сталося. У художній літературі одним із знакових творів є «Жовтий князь» Василя Барки. Коли я дивлюся на цей триптих, я бачу перед собою «Жовтого князя». Голод, руйнування церков, нищення культури і духовності – це те, що нам розповідають у своїх творах про ті часи Василь Барка, брати Гончаренки та інші митці. В народній і культурній пам’яті осмислення цього геноциду – вкрай необхідне, бо це об’єднує націю, особливо зараз, коли ми ведемо боротьбу за виживання. Коли бачимо, що повторюються всі класичні складові геноциду, визнані ООН».
Додамо, що картина Тараса і Юрія Гончаренків рідко виставлялася через вражаючі розміри, а відтак – труднощі з транспортуванням і експонуванням. Згодом, за словами Андрія Іванця, було зроблено її копію у зменшеному вигляді, яку зараз показують у країнах Балтії. В нашому ж музеї ви можете побачити її в оригіналі.
Екскурсія відбудеться 29 квітня, в суботу, о 15:00 у Залі пам’яті Національного музею Голодомору-геноциду.
Вартість для дорослого – 85 грн., студенти, пенсіонери – 75 грн., школярі – 70 грн. Оплата здійснюється безпосередньо перед екскурсією в касі музею.
Бажаючих відвідати екскурсію просимо зареєструватися за посиланням:
https://forms.gle/2MduodSiQADMWsei8
Чекаємо на вас!
