«Наодинці»: у Музеї Голодомору відкрилася виставка про жінок, які втратили на війні чоловіків

У Музеї Голодомору в четвер, 27 квітня, презентували фотовиставку «Наодинці», що була ініційована та реалізована платформою пам’яті Меморіал. Мета проєкту – підтримати тисячі українських жінок та чоловіків, які втрачають на війні найдорожче – своїх рідних.

«Наодинці» – це історія п’яти жінок, чиї чоловіки загинули, захищаючи Україну. Ксенія Бірюкова із Харкова не дочекалася свого Михайла, Ангеліна Попсуй із Дніпра – свого Олександра, Індіра Баранецька з Одеси – свого В’ячеслава, Марія Онищенко з Києва – свого Андрія, Єва Фіалка зі Львова – свого Дмитра. Яким є їхнє життя після втрати, віч-на-віч зі своїм горем, фіксувала упродовж двох місяців фотографка Катерина Москалюк.

«Хоча наш фотопроєкт називається «Наодинці», насправді платформа пам’яті Меморіал намагається робити все, аби в рідних загиблих було відчуття, що вони не наодинці. Що ми хочемо знати більше про їхніх рідних, що ми хочемо бачити їхні історії та розказувати про них людям не тільки в Україні, а й за кордоном, аби не дозволити забути ту ціну, яку, на превеликий жаль, платять українці за свою свободу», – наголосила Діана Жвінкліс, журналістка платформи пам’яті Меморіал.

90 років тому українці вже заплатили жахливу ціну за бажання бути вільними. «Тоді москва використала геноцид, щоб зламати український спротив і дух. Цей злочин не був покараний і не був вчасно засуджений, – зазначила завідувачка експозиційно-виставкового відділу Музею Голодомору Яна Гринько. – І він повернувся з новою силою. Сьогодні росія прагне завдати Україні ще більше болю, намагаючись знищити нас. І ні міжнародні організації, ні міжнародне право не зупиняють її. Ворогів зупиняють тільки Збройні сили України. Головна причина, чому цей проєкт сьогодні тут, у нашому музеї, – це людський фактор. Ми всі є частиною суспільства. Наші чоловіки і брати теж воюють. І відчуття втрати нам також знайоме: наша колега, на жаль, втратила свого чоловіка. Вона дотепер не може належним чином поховати його тіло. І це болить ще більше».

«Мій фотопроєкт – це історії про кохання та втрату, про ніжність та біль. Жінки розповідали про улюблені місця, де любили проводити час з чоловіком, показували речі, які нагадують їм про коханих та про те, як намагаються жити далі. Мій фотопроєкт про жінок, чиї чоловіки вибрали не своє, а наше з вами життя», – розповідає про свою роботу над виставкою журналістка та документальна фотографка Катерина Москалюк.

Виставка в Музеї Голодомору триватиме лише чотири дні – з 27 по 30 квітня.

Чекаємо на вас!