Відома канадська газета опублікувала статтю про свідка Голодомору

20 Червня 2019

Друга за популярністю канадська газета The Globe and Mail опублікувала статтю про свідка Голодомору – Тетяну Дашко.

Розповіддю про маму з The Globe and Mail поділилися троє синів Тетяни – Юрій, Волтер і Олександр.

«Тетяна (Тіна) Дашко: дружина, бабуся, свідок Голодомору, віруюча. Народилася 17 квітня 1924 року в Красносілці, Україна; померла 2 січня 2019 року в Торонто від серцевої недостатності  у віці 94 років», – йдеться у повідомленні.

Тетяна Дашко (Пастощук) росла у сім’ї разом з вісьмома братами і сестрами, дитинство яких було зруйноване радянською владою і нацистами. Колективізація фермерських господарств призвела до смерті батька, змусивши дівчину залишити школу після 4 класу, щоб допомогти прогодувати сім’ю.

Потім був Голодомор. Тетяна на все життя запам’ятала смерть свого молодшого братика Володі від голоду. Мати дівчини загинула у неї на руках незадовго до вторгнення нацистів до України.

У 1941 році Тетяну було відправлено ​​до Німеччини на примусові роботи. У німецькому місті Білефельд  в перший день роботи вона познайомилася з Юрієм Дашко, який перекладав інструкції майстра. Невдовзі Тетяна і Юрій закохалися, у 1945 році вони побралися у розбомбленому соборі в Ганновері, а у 1950 році перебралися до Канади.

У подружжя народилося троє синів – Юрій, Волтер і Олександр. Тетяна і Юрій багато працювали: чоловік у ливарному виробництві, а дружина, в різні часи, на взуттєвій фабриці, бавовняному комбінаті, виробництві бензопил, прибиральницею та в теплицях. Сім’я переїжджала п’ять разів, допоки не знайшла комфортний будинок з великим садом.

Жахи, які пережила Тетяна на початку життя, залишили свій відбиток в її пам’яті, але не на її світогляді. Вона плекала красиві речі. Кольори та візерунки в її вишивці – як для традиційних українських сорочок, наволочок для сім’ї та друзів тощо – створювали навколо справжню красу.

Щоб допомогти дітям вивчити мову, вона говорила лише українською. «Ми навчилися розмовляти українською і танцювати українські народні танці, приєднувалися до українських скаутів та відвідували суботню школу; ми вчилися тому, як збирати великодні кошики та готувати 12 пісних страв на Різдвяну вечерю», – згадують сини Тетяни Дашко. Хлопці також брали уроки гри на акордеоні.

Кожен з днів Тетяни Дашко починався і закінчувався щирою, щедрою молитвою. Проживши більш як 65 років у Канаді, Тетяна і Юрій передали дітям відданість родині, культурі, справедливості та побудові кращого світу. Упродовж останніх десятиліть Тетяна виступала на пам’ятних заходах щодо Голодомору на знак вшанування пам’яті свого маленького брата і мільйонів інших людей, вбитих голодом.