В Одесі відбулася лекція Андрія Іванця про геноцид

Лекцією «Геноцид і російсько-українська війна» провідного наукового співробітника Музею Голодомору, кандидата історичних наук Андрія Іванця розпочався лекційний цикл Museum Talk в Одеському національному художньому музеї.

Захід відбувся в рамках Меморандуму про співпрацю між Музеєм Голодомору і Одеським національним художнім музеєм щодо проведення заходів до 90-х роковин Голодомору.

«Я страшенно тішуся з того, що ми нарешті запускаємо цей партнерський проєкт з Одеським художнім музеєм, – зазначила очільниця Музею Голодомору Леся Гасиджак. – Наукове просвітництво є одним з напрямків нашої роботи. Війна, яку росія розпочала, активізувала інтерес до теми Голодомору. Це ми бачимо по збільшенню кількості відвідувачів музею, по запитах від іноземних дослідників, по запитах щодо пошуку імен померлих у 1932–1933 рр. Але попри той високий відсоток визнання Голодомору геноцидом в українському суспільстві, який, згідно з соціологічними даними, становить понад 90%, ми розуміємо, що істинні причини геноциду, механізм застосування, наслідки, а головне – схожість з сучасними злочинами росіян не є відомими широкому загалу. Люди не мають часу читати наукову літературу, та й можливості є не у всіх. От, власне, це і є завданням нашого лекційного курсу: простою мовою, на локальних приладах, розказати одеситам про Голодомор».

Під час лекції Андрій Іванець розповів про походження поняття «геноцид», про його визначення як одного з найтяжчих злочинів у міжнародному праві, проаналізував злочинні дії росії під час нападу на Україну та навів докази вчинення державою-агресором злочинів, які підпадають під визначення геноциду. Науковець розповів, що офіційно визнали дії росії проти України та української нації геноцидом вже парламенти семи держав – Польщі, Естонії, Латвії, Канади, Литви, Чехії, Ірландії, дві міжнародні організації – ПАРЄ і ПА НАТО, а низка іноземних державних лідерів так їх охарактеризували публічно. Історик наголосив, що доведення у суді цього злочину є складним юридично і політично, а тому займе, ймовірно, багато часу. Тим не менше цим варто займатися, оскільки непокаране зло повертається. Активно, на його думку, варто працювати з іноземними державами, щоб вони вже на цьому етапі офіційно визнавали злочини росії геноцидом.

Науковець переконаний, що на відміну від часів Голодомору цього разу українська нація має величезні шанси зупинити російських організаторів та виконавців геноциду та захиститися від агресії загалом. На його думку, підставами для цього є наявність Української держави, яка виступає суб’єктом на міжнародній арені, консолідованого українського громадянського суспільства, потужної міжнародної підтримки (зокрема, у коаліції Рамштайн понад 50 розвинених країн), достатньо ефективної комунікації з боку України щодо злочинів росії, можливість вільно аналізувати історію, що дозволяє уявити потенційні наслідки програшу і мотивує до захисту Батьківщини.
Андрій Іванець відзначив, що учасники лекторію проявили велике зацікавлення до теми і активно обговорювали її після лекції.

«Одеса – не «острів», відірваний від всієї України. Тому зараз у широкої одеської публіки почали визрівати питання з приводу нашої історії, ідентичності та культури. Цикл Museum Talk – відповідь на цей запит. Лекція Андрія Іванця систематизує злочини, які вчиняла та вчиняє росія в Україні – важливий і символічний початок довгої програми», – зазначив координатор лекційного циклу Museum Talk у Одеському національному художньому музеї Валерій Коршунов.

Упродовж вересня-жовтня у ОНХМ заплановані також лекції доктора історичних наук, професора, завідувача відділу дослідження Голодомору та масових штучних голодів Дмитра Білого, лекція-презентація книжки доктора історичних наук, провідного наукового співробітника Музею Голодомору Наталії Романець і кандидата історичних наук, в. о. генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Лесі Гасиджак.

Фото – Іван Страхов.