Презентовано книжку «Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931–1933 рр. на Дніпропетровщині»

У Музеї Голодомору сьогодні відбулася презентація наукового видання «Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931–1933 рр. на Дніпропетровщині // збірник документів та матеріалів». 171 документ з цього видання публікується вперше.

Представив книжку та її упорядницю модератор заходу, завідувач відділу досліджень Голодомору та штучних голодів Дмитро Білий, який нагадав, що Наталя Романець давно і ретельно вивчає тему Голодомору та є автором щонаменше ста наукових статей.

Упорядниця видання та авторка вступної статті, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду Наталя Романець нагадала, що це вже третій збірник документів на тему Голодомору, до підготовки яких вона долучилася.

«Ця книжка вийшла практично через 30 років після першого збірника документів під назвою «Народна трагедія», який був підготовлений науковцями Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. В ній були оприлюднені архівні документи та спогади очевидців цих подій. І я була однією з трьох її авторів, – згадує Наталя Романець. – Це був для мене, тоді аспірантки, перший досвід роботи в партійному архіві. Досвід доволі специфічний: мене кілька разів виганяли, не дозволяли повністю переписувати документи. Та й люди там працювали доволі специфічні».

Згодом, у 2021 році, Національним музеєм Голодомору геноциду було видано збірник документів «Голодомор-геноцид 1932–1933 рр. у Дніпропетровській області: масштаби, наслідки», над яким теж працювала Наталя Романець. Він розповідає про масштаби Голодомору, рівень смертності серед населення, санітарно-епідеміологічну ситуацію,  рівень злочинності, соціально-економічні наслідки геноциду… Сьогоднішнє ж видання є по суті продовженням попереднього збірника, документи в якому не зачіпають тему  причин і передумов Голодомору. Бо ще працюючи над попередньою книжкою, авторка зрозуміла, що ця тема потребує окремого дослідження.

«Гадаю, науковцям не потрібно пояснювати, навіщо видавати збірки документів, – каже Наталя Романець. – Передусім це введення до наукового обігу великої кількості нових документів, які стають доступними широкому колу науковців. І щоб їх досліджувати, тепер не доведеться йти до архіву. По-друге, нам, історикам, часто закидають що ми «переписуємо історію». А саме ці документи дають відповіді на дуже багато питань. І якщо у людини є сумніви, вона сама може взяти збірку документів, почитати їх і зробити висновок: чи був Голодомор і чи можна його вважати геноцидом. По-третє, документи згасають. Ніхто не займається їхньою реставрацією, ніхто не займається їхнім скануванням. На багатьох із них уже не видно цифри і прізвища, Мені дуже допомогло у підготовці цієї збірки те, що коли навчалася в аспірантурі, то змогла велику кількість документів переписати від руки. Завдяки цьому вдалося реконструювати деякі цифри і прізвища».

Розповідаючи про книжку, пані Наталя нагадала, що Дніпропетровська область у кордонах 1932–1933 років мала зовсім інший вигляд. Сформована 9 лютого 1932 року, вона включала до свого складу 4 міста обласного підпорядкування (Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кам’янське, Кривий Ріг) і 50 районів. У зв’язку з організацією 2 липня 1932 року Донецької області, до складу якої ввійшло 5 районів Дніпропетровської області, її територія зменшилася до 45 районів, але все одно вона залишалася досить великим і потужним в адміністративному плані краєм, адже включала майже всю південно-східну частину республіки.

Відтак Дніпропетровська область відігравала важливу роль у хлібозаготівельних кампаніях 1931–1933 рр., оскільки була одним з основних виробників і постачальників товарного хліба не тільки в Україні, а й у СРСР: у 1933 р. частка краю в загальносоюзному виробництві озимої пшениці становила 16,8%, ячменю – 11,9%.

«Такі дані наведені в довідці уповноваженого Центральної державної комісії по врожайності при Раднаркомі СРСР по Дніпропетровській області про врожайність у 1933–1934 роках. Це і визначило масштаби тих репресій, які застосовували під час хлібозаготівель, у цьому регіоні», – каже Наталя Романець.

Репресивні заходи застосовувались різні – від занесення сіл на «чорну дошку» до покарань за законом про п’ять колосків та злочинів проти конкретних людей. Вона наводить приклад: у збірнику є документ про помічника прокурора Апостолівської дільниці Трояновського, який під час хлібозаготівлі у селі Заградівка Високопільського району декілька разів згвалтував 14-річну доньку куркуля, щоб дізнатися, де заховано хліб. І навіть хизувався тим, як зумів «вибити» інформацію з куркульки. Батько дівчини на той час помер, а мати була заарештована за невиконання плану…

І це не єдиний документ, що шокує. Наприклад, до попереднього збірника «Голодомор-геноцид 1932–1933 рр. у Дніпропетровській області: масштаби, наслідки» вміщено документи про справу з села Гур’їв Долинського району. В ній фігурує керівництво села, яке в 1933 році організувало катівню для селян, де за будь-які провини піддавали тортурам односельців. Для цього там були навіть спеціальні засоби й інструменти. Кількох чоловік вони забили до смерті. «Але найбільше мене вразило те, що люди були такі залякані, що навіть боялися ховати тіла закатованих родичів. Так вони і лежали на вулицях по кілька днів, – каже науковиця. – Такі документи мене переламали в буквальному розумінні. Зовсім інше сприйняття, коли це робили не окупанти, а свої ж – односельці. На жаль, ми це й сьогодні бачимо в умовах широкомасштабної війни».

«Методи насильства, які застосовували до селян, можна простежити буквально ті самі, які ми спостерігаємо з боку рашистів уже в наш час. І коли частина наших громадян, які продовжують жити в системі радянських стереотипів, прокинувшись 24 лютого 1922 року, запитують: «Як таке може бути?», в мене завжди єдина відповідь: потрібно вчити історію і потрібно читати документи», – каже упорядниця.

«Мене тішить, що робота над збірником завершена, – підсумовує Наталя Романець. – Адже створювався він у непростих умовах. Я називаю цю збірку «карантинно-воєнною», бо коли почала готувати її, почався карантин, архіви не працювали, потім – пускали по кілька осіб. А прокинувшись уранці 24 лютого 2022 року, однією з думок була, що я так і не закінчила роботу над книжкою. Тому я щаслива, що можу її зараз тримати в руках. Відтак дякую всім причетним, хто допомагав, аби вона була надрукована. А це колега по Музею Голодомору Лілія Шеремета, яка змакетувала та відредагувала книжку, дизайнерка Вікторія Односум, яка створила обкладинку, де карту Дніпропетровщини зображено в тенетах-павутинні Голодомору, Михайло Костів, завідувач відділу відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, який опікувався друком книжки, та Інститут історії України НАНУ, співробітники якого були рецензентами книжки».

До речі, у цьому збірнику представлені також документи по Херсонській, Запорізькій, Кіровоградській областях, які частково входили тоді до складу Дніпропетровщини. Враховуючи, що Херсонський архів практично розграбований окупантами, щось таки, на щастя, збереглося у Дніпропетровському державному архіві. І це врятувало їх від знищення. А тепер чимало документів про Голодомор захищені ще й тим, що зберігаються на сторінках нашого видання…

Як придбати

Книгу «Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931-1933 р.р. на Дніпропетровщині: збірник документів та матеріалів» можна придбати на касі музею. Вартість 380 грн.

Також ви можете замовити видання онлайн. Щоб отримати книжку, сплатіть її вартість (380 грн) за цими реквізитами (враховуйте, що банк може стягувати комісію):

Національний музей Голодомору-геноциду

Адреса м. Київ вул. Лаврська, 3

Рахунок:  UA338201720313251001202056526

в Державна казначейська служба України, м. Київ

МФО 820172

ЄДРПОУ 36588948

Тел/ф (044)254-45-89

Квитанцію про сплату вартості книжки надішліть нам на електронну пошту [email protected] та вкажіть свої прізвище, ім’я, номер телефону та куди відправляти і яким перевізником (Укрпошта, Нова пошта). Пересилання – за ваш рахунок.

До уваги! Відправка книжок здійснюється на наступний день після зарахування коштів на рахунок Музею.