Музею Голодомору передали 1022 кримінальні справи періоду Голодомору

Міністерство внутрішніх справ України передало Музею Голодомору 1022 оцифровані кримінальні справи періоду Голодомору. Церемонія передачі відбулася в рамках презентації виставки «Намір» 23 листопада.

«МВС сьогодні передає Музею надзвичайно великий фонд справ, які досі були недоступні дослідникам, – зазначила Державний секретар Міністерства внутрішніх справ України Інна Ящук. – 99 відсотків цих справ стосуються канібалізму». Водночас, наголошує пані Інна, вони дають уявлення, наскільки «голод – це страшна зброя, яка впливає на свідомість людини і доводить до божевілля».

Інна Ящук наголосила, що ці справи мають стати застереженням від можливого повторення таких злочинів у майбутньому. «Злочин, який не покараний, може повторитися знову. І те, що чиниться зараз на території нашої держави, стало можливим тому, що злочин Голодомору не був вчасно покараний. Я вірю що відкриття цих кримінальних справ відкине вагання деяких країн, щоб визнати Голодомор геноцидом», – додала Інна Ящук.

Над оцифруванням кримінальних справ працювали науковці Музею Голодомору Михайло Костів та Роман Теслюк.

«У Галузевому державному архіві МВС України у 32 фонді зберігається унікальний комплекс архівно-кримінальних справ про випадки людоїдства в 1932–1933 роках. Більш ніж тисяча справ є важливим джерелом для вивчення страшного явища людоїдства, яке стало можливим через політику комуністичного режиму, – коментує завідувач відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Музею Михайло Костів. – У фонді представлені документи з різних регіонів УСРР. Це матеріали слідства, які проводила як «народна міліція», так і ОДПУ. Цей масив документів важливий безпосередньо для вивчення канібалізму в 1932–1933 роках. Також його можна використовувати для дослідження інших явищ, наприклад, повсякдення кінця 1920-х – початку 1930-х років».

Особливість цих справ, кваліфікованих за статею 174 УК УССР, полягає в тому, що ззовні вони відповідали вимогам правосуддя. Формально було проведено розслідування, встановлено факт злочину, виявлено та покарано винних. Фактично режим засуджував своїх жертв за вбивство. Проте слідство не шукало відповідей на питання, що довело людину до такого стану, не проводилися психіатричні експертизи та не встановлювалося, чи є людина, яку довго мордували голодом, взагалі осудною. Тож тут – ще чимало роботи для науковців. І не тільки істориків, а й фахівців інших намрямків, зокрема, сфери медицини, фізіології, психології.

«Ці справи дадуть можливість нашим історикам дослідити вплив комуністичного режиму, який створив штучний голод, що доводив українців до стану відчаю та переходу за межу людської моралі. Мотивації канібалізму були продиктовані приреченістю людей», – зазначила в. о. Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак.

Проєкт став можливим завдяки меценатській підтримці технікою від громадського діяча Олексія Новікова та Громадської спілки «Українська культурна спадщина». Для роботи науковців вони надали два сучасні сканери, які дозволили оцифрувати за короткий час великий масив документів.

Щиро вдячні всім причетним, зокрема, керівництву МВС України, Державному секретарю МВС України Інні Ящук, Департаменту комунікації МВС та Андрію Загорульку, директору Архіву національної пам’яті Ігорю Кулику, завдяки яким цей проєкт став можливим і був успішно реалізований.

Нагадаємо, в 2020 році між Музеєм Голодомору та МВС України було підписано Меморандум про співпрацю. У рамках цієї співпраці в попередні роки музею вже були передані низка кримінальних справ, порушені за так званим «законом про 5 колосків», за статтями про канібалізм та інші злочини періоду Голодомору. Це унікальні матеріали, що були засекречені свого часу комуністичним тоталітарним режимом, адже є свідченнями злочину геноциду, вчиненого проти українців, і його масштабів, розкривають механізми його вчинення, а також розвінчують радянські міфи про Голодомор.