Відбувся «круглий» стіл «Російський геноцид проти української нації: від риторики до практики»
В агенції «Укрінформ» сьогодні відбувся «круглий» стіл «Російський геноцид проти української нації: від риторики до практики», в рамках якого було презентовано збірник матеріалів VI міжнародної конференції «Геноцид як зброя у боротьбі проти української нації в ХХ-ХХІ ст.: інтердисциплінарні підходи», що відбулася в листопаді 2022 року.
Як зазначила у вступному слові заступник генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду з наукової роботи Ганна Сокиріна, 2022 рік був надзвичайно складним для всіх нас і музею зокрема та приніс багато викликів. «З 12 місяців року Музей працював фактично лише шість. Але не зважаючи на це, нам вдалося організувати і провести низку заходів. І першою такою серйозною подією стала ця традиційна, вже шоста, науково-практична конференція. До 90-х роковин власним коштом нам вдалося видати матеріали конференції. І ми вже починаємо активну роботу з їх розповсюдження. В першу чергу вони потраплять до наукових центральних і регіональних бібліотек».
Провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду Андрій Іванець детальніше розповів про збірник матеріалів:
«Наша конференція проходила за двома секціями. Тема першої – «Голодомор-геноцид української нації як найбільший злочин комуністичного тоталітарного режиму». Другої – «Геноцид українців під час російсько-української війни». Загалом у роботі конференції взяли участь близько 50 науковців із Києва, Одеси, Вінниці, Дніпра, Львова, Меджибожа та інших регіонів, а також дослідники з Великобританії і Німеччини. Це, зокрема, і такі відомі метри з теми Голодомору як Станіслав Кульчицький. Були також молоді, але вже знані й серйозні дослідники. Наприклад, Катерина Рашевська, юристка Регіонального центру прав людини, робила доповідь про викрадення українських дітей росіянами. Це один із найтяжчих злочинів, який вчиняють росіяни під час цієї війни, й одна з ознак геноциду. Вона мала бути сьогодні присутньою тут, на нашому «круглому» столі, але пані Катерину запросили виступити з доповіддю про викрадення дітей у Раді Європи, і ми щиро бажаємо їй успіху, адже ця інформація має отримати якнайбільшого розголосу. А з її доповіддю на цю тему можна ознайомитися в нашому збірнику».
До збірника увійшло майже 50 наукових статей учасників конференції з України, Великобританії та Німеччини. Тематика статей охоплює період Голодомору 1932-1933 років та геноцид під час російсько-української війни. Серед авторів – Станіслав Кульчицький, Василь Марочко, Ольга Мовчан, Дмитро Білий, Андрій Козицький, Андрій Іванець, Володимир Удовиченко, Катерина Рашевська та інші.
Рецензент видання, доктор історичних наук, президент Української академії геополітики та геостратегії Павло Гай-Нижник, наголосив на тому, що всі вміщені в збірнику матеріали підготовлені на високому науковому рівні та мають підтвердження на джерельній базі. «А коли ми говоримо про злочини проти людяності, злочини геноциду, доказова база – це перш за все. Це стосується і минулого, і сучасних злочинів. Адже будь-яка недостовірна інформація може бути подана державами-агресорами як спростування злочинів».
Під час «круглого» стола відбулося обговорення сучасних злочинів росіян в Україні.
Сергій Жуков, аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, проаналізував геноцидну риторику держави-агресора:
«У російській пропаганді можна побачити багато закликів до геноциду, раціоналізації геноциду та його виправдання. Ми цей масив висловлювань навіть не беремо до уваги в своєму дослідженні. А в першу чергу зосередились на законодавчих актах рф, риториці представників влади, державних ЗМІ та освіти. Що стосується геноцидної риторики від державних діячів, то вона виходить у першу чергу від президента рф владіміра путіна. У своїх публічних виступах і статтях про «історічєскоє єдінство русскіх і украінцев», виступах 21 і 24 лютого 2022 року (про визнання «ЛНР» і «ДНР» та про оголошення спеціальної воєнної операції) він не визнає існування українського народу, заперечує право українців на власну ідентичність і державу. В його риториці українців як самостійної нації не існує. Більше того ідентифікація себе як українців сприймається російською владою як відхиленням від норми. Норма – це «бути русскім». На телебаченні та в ЗМІ ми бачимо те саме, ті самі тези, де українство – це хвороба, а отже українців треба «примусово лікувати», і ми розуміємо, що під цим мається на увазі.
Ще один масив – це шкільні підручники. Вони системно формували упереджено-негативне і зверхнє ставлення до українців. Наприклад, нових підручниках історії росії для 10-11 класів повністю повторюється та вся путінська риторика, яку озвучує путін і російська влада. Всі оті міфи про нацистів перекочували з телевізора на сторінки підручника. Зокрема, найбільш яскравий приклад – конспірологія про те, що українців вигадав австрійський генштаб. І це тепер частина навчальної програми в російській школі і на окупованих територіях. Відтак оці злочини, які можна трактувати і кваліфікувати як геноцид, вони не є ексцесами, помилками виконавцями чи відхилення від генеральної лінії уряду, вони не є випадковими, а закономірними».
Білий Дмитро, доктор історичних наук, професор, член редакційної колегії презентованого збірника, зробив екскурс у минуле та розповів про опір українців Кубані комуністичному режиму у 1920-1930-х рр.
Водночас Іван Петренко, кандидат історичних наук, заступник керівника відділу геноцидів Національного музею Голодомору-геноциду, проаналізував опір українців геноцидній політиці Кремля під час нинішньої російсько-української війни.
Павло Гай-Нижник наголосив на небезпеках замовчування, приховування або відвертого виправдання злочинів геноцидного характеру, що можна розцінювати як потурання їх повторенню в майбутньому.
Збірник матеріалів VI міжнародної конференції «Геноцид як зброя у боротьбі проти української нації в ХХ-ХХІ ст.: інтердисциплінарні підходи» можна придбати в нашій музейній крамниці. Вартість – 175 грн. Хто має бажання придбати, поспішайте, оскільки тираж видання обмежений!
