У ЛНУ імені Івана Франка презентували монографію Андрія Козицького «Велика брехня»
15 січня 2024 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася презентація книги старшого наукового співробітника Музею Голодомору, доцента кафедри світової історії модерного часу історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Андрія Козицького «Велика брехня. Методи, наративи та динаміка заперечення Голодомору». Захід відбувався за участі автора, в. о. генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Лесі Гасиджак, ректора Володимира Мельника, запрошених науковців, а також викладачів та студентів Львівського університету. Про це на своєму сайті повідомляє Львівський національний університет імені Івана Франка.
Зауважимо, що книга «Велика брехня. Методи, наративи та динаміка заперечення Голодомору» присвячена методам та моделям заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні, які використовували пропагандистські апарати СРСР та російської федерації з метою усунення пам’яті про вчинений кремлем на початку 1930-х рр. геноцид українського народу. У цій науковій праці проаналізовано етапи, які пройшло заперечення Голодомору упродовж 1932-2023 рр., висвітлено еволюцію основних його наративів. Особливу увагу автор приділяє тій ролі, яку заперечення Голодомору відіграє у підживлюванні антиукраїнських упереджень у сучасному російському суспільстві, процесах психологічної мобілізації прихильників антизахідного політичного курсу президента в. путіна, інформаційній війні, яку російська федерація веде проти України. Опрацьований автором книги матеріал дав підстави зробити висновок про те, що заперечення росією геноцидного характеру Голодомору є запереченням права України на власну історію, а отже, й формою заперечення права українців на незалежне державне існування. Видання призначене для істориків, політологів, журналістів, усіх, хто цікавиться історією Голодомору, а також інформаційною складовою гібридної війни росії проти України.
Презентація книги Андрія Козицького розпочалася з вітального слова ректора Львівського національного університету імені Івана Франка, члена-кореспондента НАН України, професора Володимира Мельника, який наголосив на важливості та актуальності дослідження теми Голодомору у наш час. «Сьогодні без перебільшення важлива подія в історико-інтелектуальному житті нашого часу. Джерельна база, опрацьована автором література засвідчують його серйозні наміри не просто відтворити історичну правду про Голодомор, але й показати методологію брехні, маніпуляції історичним матеріалом, передовсім істориками росії, з метою приховати цю трагічну сторінку в житті всієї європейської спільноти та виховувати молодь на нівеляції історичної правди», – підкреслив ректор і додав, що саме завдяки цій книзі та іншим подібним працям ми маємо можливість донести до європейського інтелектуального простору правду про Голодомор і геноцид українського народу, а заразом про небезпечні наративи сучасної росії та події, які відбуваються в Україні зараз. «Робота нашого Університету у контексті боротьби з центрами «русского міра» у Європі засвідчує, що раніше ми не приділяли цій проблемі достатньої уваги. Радянський Союз і росія працювали впродовж багатьох десятків років, щоб передусім університетський простір західного світу був проросійським. Майже рік нашої роботи дозволив нам закрити вже 23 центри «русского міра», які здебільшого діють при університетах, і зараз важливо, щоб ми й надалі продовжували цю боротьбу. Тож я переконаний, що така робота, яка базується на методології історичного аналізу процесів, які було змодельовано Радянським Союзом є зараз надзвичайно потрібною», – сказав Володимир Петрович.
Після цього до слова запросили в. о. генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Лесю Гасиджак, яка розповіла про особливості роботи музею, зокрема його діяльності у сфері боротьби за визнання Голодомору геноцидом та росії – державою-терористом. Надалі вона розповіла про видання книги, яке здійснювалося музейним коштом, та про плани щодо перекладу праці англійською, французькою та німецькою мовами з метою донесення до всієї світової спільноти важливості реконструкції правди про Голодомор та визнання його геноцидом українського народу. Звертаючись до автора книги, Леся Гасиджак побажала йому нових вершин та наукових досягнень і підкреслила, що праця Андрія Козицького – це «ще одна важлива цеглинка до цементування Української Держави, української державності та української ідентичності».
Надалі слово взяв автор книги «Велика брехня» Андрій Козицький. Насамперед він зауважив, що презентована книга – це праця «яка вводить дослідження заперечення Голодомору у світовий контекст заперечення геноциду». Автор детально розповів про структуру книги. Так, вона складається з дев’яти розділів, які присвячені: теоретичним питанням дослідження геноциду (Розділ 1), історії заперечення найвідоміших геноцидів ХХ ст. (Розділ 2), чотирьом етапам, які пройшло заперечення Голодомору в СРСР (Розділи 3-6), особливостям заперечення Голодомору в незалежній Україні (Розділ 7) та сучасній росії (Розділ 8), а також перспективам встановлення в Україні кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору (Розділ 9).
Під час презентації свій виклад Андрій Козицький розпочав із того, що детально розповів про історичні аспекти теми заперечення геноциду у світі та розвиток методології геноцидних студій, після чого перейшов до аналізу заперечення Голодомору як наукової проблеми. Зокрема, автор згадав про американського дослідника Джеймса Мейса, який першим привернув увагу до проблеми заперечення Голодомору в науковому вимірі та зробив значний внесок у вивчення та популяризацію історії Голодомору.
Аналізуючи наративи заперечення Голодомору та динаміку їхнього творення, Андрій Козицький виділив з-поміж головних творців цих наративів Йосифа Сталіна, Волтера Дюранті, Луїса Фішера та інших. «Первісно наратив заперечення Голодомору виглядав так: комуністичний режим СРСР заперечував Голодомор, влада твердила що ніякого голоду, а тим більше зумисного нищення українців не було, були труднощі із забезпеченням продуктами харчування, це був збіг непередбачуваних обставин. Надалі, у 80-х роках ХХ століття, коли українська діаспора в Канаді та США зробила істотний крок вперед у донесенні правди про Голодомор, наратив модернізувався. Тепер визнавалося, що голод був, але його й далі не визнавали зумисним, а розглядали радше як «своєрідний нещасний випадок на виробництві». Сучасний же етап заперечення Голодомору розпочався у 2000-х роках із приходом до влади в росії путіна. Найбільшої інтенсивності цей процес набрав у 2008-2009 роках».
Надалі автор ознайомив присутніх зі своїм баченням особливостей заперечення Голодомору в сучасній росії та Україні, звернувши особливу увагу на те, як досі навіть серед наших співгромадян внаслідок фальсифікації історичної пам’яті поширена невизначеність та розбіжність у поглядах щодо сутності та значення Голодомору.
Після виступу автора слово надали деканові історичного факультету Русланові Сіромському, який високо оцінив роботу Андрія Козицького та детально проаналізував новизну і практичне значення представлених у книзі матеріалів. Так, на думку Руслана Сіромського, особливої уваги заслуговує розгляд автором особливостей різних методів та наративів заперечення Голодомору, які виокремлено на основі опрацювання ґрунтовної джерельної бази. «Автор досліджує три основні форми заперечення Голодомору – пряме, імплікативне та інтерпретаційне, і тут важливо звернути увагу на те, що особливо небезпеченою формою заперечення Голодомору-геноциду є саме інтерпретаційна, яка полягає у тому, щоб, змішуючи факти та вигадки, поставити під сумнів мотив Голодомору, а подекуди й фактичну сторону подій, відтак поширюючи невизначеність та двозначність», – зауважив декан. Відзначивши велику цінність праці «Велика брехня» у контексті боротьби за визнання Голодомору геноцидом у всьому світі, Руслан Сіромський також побажав авторові та видавцям успіхів із популяризацією книги та її перекладом на інші мови.
Надалі свої міркування з приводу праці Андрія Козицького та проблеми заперечення Голодомору висловили провідні науковці-історики, політологи та журналісти. Серед них – директор Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича, доктор історичних наук, професор Ігор Соляр, завідувач кафедри історії Центральної та Східної Європи ЛНУ ім. Івана Франка, професор Леонід Зашкільняк, головний редактор журналу «Локальна історія» Віталій Ляска, завідувач кафедри теорії та практики журналістики факультету ЛНУ ім. Івана Франка Мар’ян Лозинський, проректор ЛНУ ім. Івана Франка з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку, доктор історичних наук Володимир Качмар та інші.
Зокрема, Леонід Зашкільняк, говорячи про книгу «Велика брехня», зауважив, що «це серйозне наукове історіографічне дослідження, книга не про геноцид і не про Голодомор, а книга про нас із вами, про стан індивідуальної та суспільної національної свідомості».
Віталій Ляска подякував авторові за сміливість називати речі своїми іменами та зазначив, що книга дає відповідь на дуже важливі питання: «Довший час нас гнали від правди, від пам’яті про Голодомор, нас так гнали, що ми самі не усвідомлювали, що ми – нація, яка пережила цей травматичний досвід, адже його намагалися всіляко применшити, примітизувати. Книга Андрія Козицького пояснює, хто ж нас так гнав і яким чином ця паралельна фальшива реальність спробувала заступити пам’ять про Голодомор у колективній свідомості нашого народу і всього світу», – сказав він.
Захід завершився дискусією, під час якої всі охочі змогли висловити свої думки та побажання, поставити питання автору та ще раз звернути увагу на окремі аспекти дослідження теми Голодомору.
Фото – Юлія Гриценко, пресцентр ЛНУ імені Івана Франка.
P.S. Видання Андрія Козицького «Велика брехня. Методи, наративи та динаміка заперечення Голодомору» можна придбати на касі нашого Музею (Київ, вул. Лаврська, 3). Вартість монографії – 220 гривень. Якщо ви з іншого міста, напишіть нам на пошту [email protected]. Отримаєте рахунок для сплати. Квитанцію про оплату надішліть на згадану адресу, а також контакти і адресу, куди відправляти замовлення. Важливо: відправка видань здійснюється після того, як кошти надійдуть на рахунок Музею.
