У Франції відкрилася виставка, експонати для якої надав Музей Голодомору
З 18 травня 2024 року у Музеї Опору французького міста Лімож розпочала роботу виставка «Від Голодомору до російсько-української війни. Для цього проєкту Музей Голодомору надав експонати зі своєї фондової колекції і це перший випадок за роки роботи інституції, коли музейні артефакти поїхали експонуватися за кордон.
«На початку російського повномасштабного вторгнення до нас звернулися колеги з Платформи європейської пам’яті і сумління, до якої входять Музей Голодомору та Музей Опору в Ліможі, показати виставку про Голодомор у Франції. Звичайно, ми погодилися. Бо для нас – це можливість розповісти французькій аудиторії про історію Голодомору та привернути увагу до сучасних злочинів РФ проти України. Окрім того, Музей Опору в Ліможі присвячений історії французького спротиву під час Другої світової війни і розповідає зокрема про роль французьких комуністів в ньому. Ми пам’ятаємо історію заперечення Голодомору деякими французькими політичними і культурними діячами, які тривалий час симпатизували СССР. Ініціатива Музею Опору показати таку виставку свідчить про їхню політику відкритості та критичний підхід до подій минулого», – розповідає завідувачка експозиційно-виставкового відділу Музею Голодомору Яна Гринько.
Артефакти з колекції Національного музею Голодомору-геноциду є основою цієї виставки. Автентичні речі початку XX ст. розповідають історії українців, які жили в роки Голодомору. Це дерев’яна ложка Парфила Кравчука з Житомирщини, який врятував онуку з її сином. Онука Анастасія зберігала ложку діда десятиліттями та передавала в спадок нащадкам, розповідаючи родинну історію. Скатертина Олексія Воблого і його фото з учнями початку 1930 р., що розповідає історію виняткової людяності і відваги вчителя, який врятував від голодної смерті усіх дітей села Піскошине в Запорізькій області. Ручний млин, який створив під час Голодомору невідомий український селянин для перемелювання зерна чи в більшості випадків сурогатів, адже звичайні жорна комуністи вилучали або розбивали, щоб люди не мали змоги готувати їжу. Серед представлених експонатів також листи південно-африканського інженера Джеррі Бермана, які він писав родині зі Станиці Луганської в 1933 році, ставши свідком винищення українців. Чільне місце в експозиції посідає книга французького політика Едуарда Ерріо, в якій він пише про свій візит до України в 1933 році і заперечує Голодомор. Це показовий зразок наслідків брехні і пропаганди та спотворення правди про трагічні події в радянській Україні.
Загальна кількість переданих на виставку експонатів становить 30 предметів. Кожен з артефактів свідчить про різні факти та аспекти історії Голодомору.
Експонати доповнюють плакати виставки «Голодомор: совєтський геноцид», які були підготовлені командою Музею Голодомору та перекладені французькою мовою Асоціацією Annecy Ukraine. В цій частині пояснюються причини, перебіг і наслідки Голодомору та сучасні наративи заперечення злочину. Це дозволить відвідувачам самостійно ознайомитися з історичним контекстом.
«Ми бачимо, як реагують на виставку відвідувачі: їхні обличчя зворушені, сповнені емоцій. Під час Ночі в Музеї дехто з відвідувачів казав: «Це страшно», – ділиться директорка Музею Опору Анні Мартін після першого тижня роботи виставки.
Експозиція продовжується в наступній залі Музею Опору розповіддю про міждержавні відносини між Україною і Росією від 1991 року, коли розпався Совєтський Союз, та до 2024-го, коли російське повномасштабне вторгнення перебуває в розпалі. Цей контент ілюструють фотографії з колекції Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні «Музею Революції Гідності» (три українські революції) та світлини російської війни проти України, зроблені французьким фотографом українського походження Юрієм Білаком. Знімки супроводжують кураторські тексти співробітників Музею Опору та Музею Голодомору, а також професора Антуана Аржаковського.
«Цей проєкт має дуже велике значення у Франції. По-перше, про це сумно говорити, але у Франції вперше представлена така виставка про Голодомор. Надто довго наша влада воліла не коментувати питання про геноцид українців в 1932—1933 роках. Лише в червні 2023 року на державному рівні було визнано Голодомор актом геноциду. Крім того, ця виставка показує зв’язок між Голодомором і російсько-українською війною з 2014 року. Заперечення геноциду 1932—1933 років призвело до його виправдання та повторення. Маю сподівання, що ця виставка стане початком тривалої співпраці», – наголосив співкуратор виставки, директор з наукових досліджень Коледжу Бернардинів Антуан Аржаковський.
Працюватиме виставка в Ліможі до 23 вересня цього року.
