У Музеї презентовано збірник про Голодомор на Талалаївщині
У Залі пам’яті, у вівторок, 12 листопада, відбулася презентація збірника «Голодомор 1932-1933 років у Талалаївському районі Чернігівської області: свідчення, публікації, документи».
Упорядник видання та автор передмови, кандидат історичних наук Іван Забіяка сам народився у Талалаївському районі в селі Українське (раніше Ярошівка). На жаль, такого району на сьогодні не існує – він був ліквідований під час адміністративної реформи.
Як розповів Іван Забіяка, до створення такої книги його надихнула робота над виданням кількох невеликих книжок зі спогадами своїх земляків: «Сім’я родом із 33-го» Марії Саричевої та «Про Рябухи і рябушан» Петра Шевченка. Працюючи над ними, в автора й з’явилася ідея зібрати в одному виданні усі свідчення про Голодомор, які були зібрані у Талалаївському районі в 1990-х – на початку 2000-х років.
У державних та приватних архівах, бібліотеках, місцевій пресі та інших друкованих виданнях вдалося знайти 304 свідчення з 41 населеного пункту. «Хоча, як заявила місцева влада, в районі було свого часу зібрано понад 500 свідчень. Де ті решта – мені так і не вдалося з’ясувати», – з жалем каже упорядник.
На важливості проведення таких досліджень на мікроісторичному рівні наголосив професор, доктор історичних наук Віктор Гудзь: «Упорядник зібрав не тільки свідчення, а й проаналізував, хто їх збирав та як. Відтак наголосив на помилках, які були допущені в ході збору свідчень. Спогади очевидців доповнені списками загиблих та публікаціями. Загалом це глибока аналітична робота, яка, мабуть, є унікальною в Україні. Адже праць, де було б все так комплексно виконано, ще не було. Водночас такі локальні роботи важливі для відтворення максимально повної картини геноциду українського народу».
Юлія Коцур, завідувачка відділу усної історії Голодомору Музею, розповіла про усноісторичні дослідження, які проводить музей. Зокрема, влітку цього року наші співробітники побували в експедиції на Чернігівщині, де записали свідків Голодомору, найстаршій із яких – 106 років! Музейниця закликала краєзнавців продовжувати такі дослідження на місцевому рівні, адже це дозволяє розкрити регіональний вимір трагедії та реконструювати історію Голодомору до найменших дрібниць у конкретно взятому регіоні. Ці зусилля надзвичайно важливі для встановлення імен загиблих унаслідок Голодомору: місцевим дослідникам легше це робити, маючи доступ до регіональних архівів та старожилів, які ще пам’ятають ті події.
Завершилася презентація виступом студентського фольклорного колективу «Роксоланія». У його виконанні присутні почули автентичні пісні Чернігівщини.
Видання вийшло обмеженим тиражем – усього 50 примірників. Дослідження здійснено за фінансової підтримки гранту Науково-освітнього центру вивчення Голодомору при Канадському інституті українських досліджень Альбертського університету, видано книгу за рахунок Благодійного фонду «Бібліотека альманаху «Вітряк» імені Василя Горленка».
