9 книг для знання історії Голодомору: підбірка від Лесі Гасиджак

У четверту суботу листопада українці всього світу мають національний пам`ятний день – День пам`яті жертв Голодомору. Цього дня ми згадуємо мільйони людей, вбитих в роки геноциду, власна назва якого – Голодомор. Для глибшого розуміння цієї теми етнологиня, публіцистка Леся Гасиджак, кандидатка історичних наук, очільниця Національного музею Голодомору-геноциду, склала для видання VOGUE.UA добірку літератури, різної за стилями та жанрами, але такої, яка буде цікава і легка для пересічного читача.

“ГОЛОДОМОР. ОСНОВНІ ФАКТИ”

Це нове видання Національного музею Голодомору-геноциду. У брошурі на 50 сторінок лаконічною мовою, з ілюстраціями, викладено рамкову історію Голодомору (передумови, причини, механізм), включаючи пояснення, чому він є геноцидом, які його наслідки і для чого Україні потрібне його міжнародне визнання. Що важливо, вона видана, крім української, також англійською, німецькою та французькою мовами, відтак може стати тією пам’ятною річчю для друзів чи колег закордоном, який допоможе краще пізнати нашу історію.

“МАРІЯ”, Улас Самчук

Художня класика: роман-хроніка, перший художній твір про Голодомор в українській літературі. Улас Самчук, відомий письменник з Волині, написав його у 1934 році і видав у Львові. В романі показано, чому Голодомор став можливим: бо українці повірили більшовицькій пропаганді, брехні і фейкам, не підтримали справді українську, хай і неідеальну, нову владу, політична еліта через чвари і роз`єднаність втратила підтримку народу, а всі разом, ще й не маючи сильної армії, – державу. На третьому році повномасштабної геноцидної російської війни він сприймається зовсім інакше, ніж ще 10 років тому.

“ВІК ЧЕРВОНИХ МУРАХ”, Таня П`янкова

Проза-амбасадор: роман Тані П’янкової, який побачив світ восени 2022 року і станом на сьогодні перекладений і виданий польською, чеською, німецькою мовами, в роботі переклад литовською. Це історія однієї сімї в роки Голодомору з села Мачухи на околиці Полтави. Першопочатково – це козацьке поселення Полтавського козацького полку, відтак його жителі не знали панщини, були заможними господарями. Жили собі, працювали, мали млини, 3 ярмарки на рік, 2 церкви, синагогу, 4 школи, а ще вирощували відомі на весь світ гігантські червоні груші сорту “Мачуська глива”. На межі століть тут у земській лікарні працював лікарем сам Іван Липа, обслуговуючи й жителів довколишніх хуторів, які згодом, у Голодомор, помруть, так само, як і майже половина села в майже 2000 жителів, на території якого більшовики і активісти організували аж 4 (!!) колгоспи. Це дуже правдивий роман, за яким лежить ну от просто титанічна робота письменниці. Починаючи від мови – не суржику, а красивої полтавської говірки, з десятками синонімів і тисячею вже забутих слів, як то “затужавіти”, “сокотити”, якими авторка так майстерно помережала оповідь. Настільки цілісно викладені і об’єднані тисячі свідчень, уривків спогадів, які, звісно ж, відомі дослідникам і максимально глибоко розкривають ті події, але про які більшість суспільства знає все ж ще так мало.

Дітям про Голодомор: “АНГЕЛ НА ЙМЕННЯ ГРУШКА”, Зоряна Живка

Це оповідання-притча, родинна історія про Голодомор, яку авторка почула від своєї бабці одного літнього вечора, максимально лаконічно і просто викладена на 36-ти сторінках делікатного, вишукано ілюстрованого видатною ілюстраторкою Іветою Ключковською. Оскільки це видання для дітей, то тут обрано лише ключові моменти, щоб сформувати у голові і свідомості каркас, на який згодом, зі зростанням, можна буде додавати більше інформації. Що цінно: авторка показала історію Голодомору через призму діалогу між поколіннями, родинну пам’ять, необхідність знати своє коріння – і неважливо, наскільки глибоко воно сягає. Головне – те, що це знання є нашою силою. Хочеться вірити, що це спонукає і читачів, і батьків більше говорити, дивлячись в очі.

“ЛЮДЯНІСТЬ У НЕЛЮДЯНИЙ ЧАС: ДОБРОЧИНЦІ У РОКИ ГОЛОДОМОРУ”

Особливе видання, що вирізняється з-поміж багатьох збірників свідчень, яких на регіональному та національному рівнях, у надзвичайно високій якості, з професійним підходом. Видано на сьогодні декілька десятків. Тут розказані історії про 180 реальних людей, які в страшний і безпросвітний час не втратили дар, який має лиш людина, – співпереживати і допомагати ближньому, та допомагали вижити тим, хто голодував.

“Я ВИБРАВ СВОБОДУ”, ВІКТОР КРАВЧЕНКО

Це спогади українського інженера, комуніста, який, зрозумівши справжню суть комуністичного режиму, спланував та втілив втечу до США, де попросив політичного притулку. А згодом написав ці спогади, які були видані у 1946 році. В яких відверто викладена розповідь про Голодомор, терор НКВС, репресії та інші злочини тоталітарного радянського режиму.

“ВЕЛИКА БРЕХНЯ. МЕТОДИ, НАРАТИВИ ТА ДИНАМІКА ЗАПЕРЕЧЕННЯ ГОЛОДОМОРУ”, Андрій Козицький 

У нон-фікшн виданні мова йде про всі етапи заперечення правди про Голодомор у Радянському Союзі, у сучасній Росії і в незалежній Україні. Тут є все про спецоперації “совка” закордоном, про заперечення геноцидного характеру Голодомору як суттєвої складової історичної політики у сучасній Росії (включаючи теорію одного академіка, який дослідив, що причиною голоду стали “миші, які поїли сховане українцями зерно”), і поіменно названо українських запроданців, хто льє воду на російські млини. А ще тут є розділ про історію заперечення інших геноцидів, які були вчинені у ХХ столітті. Тоталітарні режими не шкодують сил, аби приховати свій злочин, і на другому місці за брутальністю і жорсткістю після Росії таки стоїть Туреччина (історія з блокуванням знімання фільму у Голлівуді про геноцид вірмен вас добряче здивує).

“НАЦІОНАЛЬНА КНИГА ПАМ`ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ 1932-933 РОКІВ В УКРАЇНІ”

Книгою, яку не можна оминути нікому, є проєкт “НАЦІОНАЛЬНА КНИГА ПАМ`ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ 1932-933 РОКІВ В УКРАЇНІ”, реалізований у 2008 році до 75-х роковин Голодомору. Вона складається з 19 томів, які репрезентують 17 областей України та окремо м. Київ. Кожен том містить наукові статті, які розповідають про особливості Голодомору в тому чи іншому регіоні, документи з державних обласних та галузевих архівів, фотоматеріали та, найголовніше, мартиролог, тобто поіменний список померлих по тих населених пунктах, по яких упорядники не полінувалися зібрати дані. Зведений Мартиролог Голодомору сьогодні налічує близько 900 тис. імен. Згадайте, звідки походить ваше коріння, прийдіть до Музею чи подивіться онлайн, знайдіть той населений пункт, перевірте, чи є там імена ваших рідних. Якщо немає, напишіть нам до Музею Голодомору, і ми внесемо їх до “Народної книги пам’яті жертв Голодомору”, рукописної книги, яку ми разом наповнюємо вже 15 років.

Джерело – VOGUE.UA