Відбулася публічна розмова «Культурна дипломатія і Голодомор»

У Музеї Голодомору 10 грудня відбулася публічна розмова «Культурна дипломатія і Голодомор». Захід було приурочено до Міжнародного дня захисту прав людини та 76-ї річниці ухвалення Генеральною асамблеєю ООН Конвенції про запобігання злочину геноциду. У рамках публічної розмови було представлено нове видання музею «Голодомор: основні факти».

«Наразі видання вийшло окрім української англійською, німецькою та французькою мовами. Також запущено процес з перекладів на інші мови і в наступному році ми плануємо отримати ще близько десяти перекладів цього видання, – повідомила очільниця музею Леся Гасиджак. – Йдеться передусім про мови, які є офіційними в країнах, які ще не визнали Голодомор геноцидом, зокрема, іспанську, турецьку, сербську та інші».

Завідувач відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів музею, доктор філософії в галузі історії Михайло Костів зробив короткий екскурс в історію та розповів про активні спроби української діаспори впродовж минулих десятиріч привернути увагу до Голодомору як злочину совєтської держави проти українців. Як один із співавторів видання «Голодомор: основні факти», він представив його присутнім. «Часто за кордоном існує проблема відсутності достовірної верифікованої інформації про Голодомор у доступній для читача формі, і це видання покликане її вирішити, – зазначив він. – Водночас у цій книзі є відповіді на виклики, що перед нам ставить російська пропаганда, яка дотепер ще є поширена в деяких країнах». Тобто у виданні розвінчуються деякі поширені міфи, створені в росії, щоб знівелювати правду про злочин Голодомору.

Про складну, але надзвичайно важливу роботу, яку провадить Міністерство закордонних справ України у справі визнання Голодомору актом геноциду на міжнародному рівні, розповів Вадим Блажей, радник відділу гуманітарних ініціатив Управління всесвітньої  української спільноти і гуманітарних ініціатив Департаменту публічної дипломатії та комунікацій МЗС України.

«Ми працюємо з усіма країнами, незалежно від їх розміру, розташування та кількості населення. Голос кожної країни на міжнародній арені є унікальний, рівний і партнерський. Тож всі вони для нас однаково важливі. Звичайно, в залежності від різних обставин, зокрема від внутрішньо-політичної ситуації в країнах, яка в нашому швидкоплинному світі змінюється швидко, можуть виникати ситуації, коли з якоюсь країною саме зараз краще попрацювати і докласти більше зусиль, щоб мати результат».

Креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська поділилася думками про те, як правда про Голодомор змінює світ і чому вона є важливою темою для розуміння взаємовідносин України та росії, особливо в країнах Африки та Латинської Америки.

«У регіонах, з якими в нас менше історичних зв’язків та менше досвіду міжкультурної взаємодії, тим більш важливою є тема Голодомору. У багатьох регіонах про Україну найпростіше говорити в контексті продовольчої безпеки. І коли ми говоримо про те, що Україна, яка спроможна годувати величезну частину світу, потерпала від штучно створеного голоду і внаслідок цього мільйони людей загинули, це має великий витверезний ефект. Досі країни Південної Америки чи Африки вірять у те, що росія – це країна, яка підтримує свободу і емансипацію. Але під аргументами про те, що Голодомор був геноцидом, їхня картинка світу змінюється».

На уроках минулого та важливості їх засвоєння акцентувала Ліза Гайке, керівниця відділу культури Посольства ФРН в Україні:

«Неймовірна стійкість українців прославилася на весь світ. На мій погляд, важливим аспектом цієї стійкості є внутрішня сила країни протистояти найтемнішим сторінкам своєї історії та опрацювати їх. Цей досвід допоміг Україні відновити мужність і цілеспрямованість. Глибоко сумно, що сьогодні українці знову змушені боротися за своє існування. Німеччина також зіткнулася зі своїми темними сторінками історії. Ми засвоїли безцінні уроки з нашого минулого і зараз прагнемо всіма нашими ресурсами зробити внесок у проєкти, які зберігають пам’ять, культуру та захищають культурну спадщину. Однією з таких ініціатив є міжнародний проєкт «Одне життя, один камінь: 80 каменів спотикання для Києва», завдяки якому на вулицях української столиці вже можна знайти кілька каменів спотикання, які вшановують київських жертв нацистського режиму під час Другої світової війни. Найближчим часом планується новий етап цього проєкту».

Друзі, видання «Голодомор: основні факти» ви можете вже зараз придбати на касі нашого музею. Як купити онлайн, дивіться на нашому сайті, кнопка «Підтримати музей».