Фотопроєкт «Київ у роки Голодомору»
Кияни та туристи щодня проходять повз різні будівлі і часто не знають, яким було минуле вулиць. У 1928–1930-х роках Київ, як і вся підрадянська Україна, був в епіцентрі «комуністичного штурму», а згодом і Голодомору, організованого Кремлем. Розпочалось тотальне нищення всього, що в сукупності формує нашу ідентичність, і в першу чергу – української культурної спадщини. Антирелігійна кампанія активно змінювала простір міста. Поряд з сотнями церков та інших сакральних споруд комуністами були зруйновані будівлі в стилі козацького бароко та українського архітектурного модерну, натомість постали новобудови. Час стер пам’ять про події, свідком яких був старий Київ.
Напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів наш Музей реалізував на зупинці громадського транспорту інформаційний фотопроєкт «Київ у роки Голодомору». Його мета – нагадати про зруйновані більшовиками історичні будівлі, важливі пам’ятки, місця, пов’язані з життям киян у роки Голодомору-геноциду, аби ми продовжували пам’ятати про злочини очільників Радянського Союзу.
Зупинка міського транспорту з інформаційними банерами знаходиться у парку Вічної Слави біля Києво-Печерської лаври. Саме тут пролягає автобусний маршрут вул. Лаврська – вул. Івана Мазепи – Бессарабська площа – бульвар Тараса Шевченка – Залізничний вокзал. Тому на інформаційних банерах можна побачити архівні фото та короткі інформаційні блоки про Києво-Печерську лавру, яку з 1926 року більшовики перетворили на Всеукраїнський музейний городок та центр антирелігійної пропаганди в УСРР; Військовий Микільський собор, зруйнований комуністами протягом 1934–1936 років; Червонопрапорний завод «Арсенал», що був одним із ключових підприємств Києва; будівлю на вулиці Архітектора Городецького, де було розміщено в 1930-х роках крамницю «Торгзін»; Бессарабський ринок, що став місцем обміну особистих речей на їжу; Галицьку площу, де був Євбаз, куди йшли пішки голодуючі з вокзалу; Залізничний вокзал, переповнений голодними людьми. Тлом банерів є картосхема центру Києва з маркуванням місць, які дотичні до історії Голодомору.
Сьогодні росія продовжує руйнувати наше місто – ракетами і шахедами. Києву знову болить і нам теж. Нехай пам’ять про минуле сприяє нашій стійкості та робить нас сильнішими!
