У Кривому Розі презентували збірник «Передумови Голодомору: колективізація та розкуркулення на Дніпропетровщині»
22 листопада, у День пам’яті жертв Голодомору, провідна наукова співробітниця відділу дослідження Голодомору та штучних масових голодів Національного музею Голодомору, професорка, докторка історичних наук Наталя Романець, представила нове видання архівних матеріалів під назвою «Передумови Голодомору: колективізація та розкуркулення на Дніпропетровщині (грудень 1929 р. – вересень 1931 р.)» у Культурно-громадському центрі Шелтер Плюс (м. Кривий Ріг).
«У листопаді 1929 року було проголошено курс на здійснення суцільної колективізації. І саме Дніпропетровщина, два її округи, стали полігоном для випробування нового курсу держави. Це був степовий регіон України, який був проголошений владою зоною тотальної колективізації. І якщо взяти, наприклад, Криворізький округ, то незважаючи на те, що напередодні суцільної колективізації показники усуспільнення і селянських господарств і землі були надзвичайно низькими (а зоною суцільної колективізації мали проголошувати лише ті, в яких до складу колгоспів вступила 50% селянських господарств), Криворізький округ був проголошений округом суцільної колективізації. Причому саме у Криворізькому окрузі і розкуркулення було здійснено на випередження – до видання самої постанови від 30 січня 1930 року, яка визначала, як потрібно проводити розкуркулення. А тотальна колективізація на території Криворізького округу була завершена вже 22 лютого 1930 року. Хоча плани самої влади формально визначали, що суцільна колективізація має бути завершена лише восени 1931 року. І, власне, оскільки саме наш регіон став таким випробувальним регіоном, де застосовувалися дуже жорсткі репресивні заходи, ця збірка документів і викликає великий інтерес», – говорить науковиця.
Вона наголосила, що ситуацію слід оцінювати з огляду на реалії прифронтового регіону: сьогодні архіви ще зберігаються, але немає гарантії, що з ними буде завтра. Дослідниця також зазначила, що оприлюднені матеріали майже столітньої давнини й часто перебувають у дуже поганому стані. Значну частину документів, за її словами, довелося фактично відтворювати заново — користуючись власними нотатками, зробленими під час роботи над кандидатською дисертацією у 1992–1995 роках.
Під час презентації присутні запалили свічку й вшанували мільйони жертв Голодомору хвилиною мовчання.
Читайте докладніше на сайті міста Кривого Рогу.
