Презентовано дослідження «Морок над Києвом. Місто напередодні та в роки Голодомору»

20 листопада, в умовах планового відключення світла, в Музеї Голодомору відбулася презентація видання з символічною назвою «Морок над Києвом». Книга є переконливим свідченням, що майже сто років тому морок уже панував над українською столицею. І сьогодні, і тоді його приніс у наше місто один і той же ворог – кремлівський режим.

Представив видання присутнім автор – Іван Петренко, науковий співробітник відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів, кандидат історичних наук. Він наголосив, що «вивчення життя українських міст у роки Голодомору та совєтського панування як ніколи актуальне в сучасних умовах, коли Росія вчергове намагається здійснити геноцидне знищення українців та стерти з політичної мапи світу Україну як державу, завдаючи, з-поміж іншого, військових ударів у її серце – Київ».

«На зламі 1920–30-х років Київ, як і всю підрадянську Україну, огорнув морок сталінського «комуністичного штурму», а згодом і жахливого Голодомору, організованого Кремлем, – зазначив автор видання. – Тогочасна радянська пропаганда всіма силами намагалася змалювати роки першої п’ятирічки (1928–1932 рр.) як період небувалого соціально-економічного поступу, успіхів у промисловій розбудові, зокрема, і в Києві. Газети рясніли заголовками про гігантські зрушення в усіх сферах життя міста та країни, що насправді були перебільшеними та сумнівними і здійснювалися за рахунок значного погіршення життя сотень тисяч киян».

Саме реальне життя киян в тих страшних умовах совєтської безпросвітності й мороку і стало головним об’єктом дослідження науковця. Зокрема, автор детально розглядає межі, адміністративний устрій міста, стан тогочасного комунального господарства, транспорту, торгівлі, громадського харчування, медицини, освітнього сектору, описує систему продовольчого постачання киян.  Також у книзі приділено увагу таким явищам того періоду як торгзіни, продуктові картки та забірні книжки. Крім того автор пояснює, хто такі «позбавленці», «мішечники», «нетрудові елементи» або що таке «припьок» чи «кордон». В книзі багато спогадів очевидців, з яких постає справжнє, без прикрас життя киян у 1930-х роках.

У ході роботи над виданням склалася успішна співпраця між Музеєм та Центральним державним аудіовізуальним електронним архівом. Співробітники архіву надали для публікації понад 100 світлин Києва та околиць 1930-х років. Більшість цих фотознімків маловідомі широкому загалу і є цінним джерелом візуальної інформації, що дає уявлення про життя і стан міста в той період.

«Інституції пам’яті, музеї та архіви можуть дати набагато більше, коли працюють в колаборації, – поділилася враженнями від співпраці директорка Центрального державного аудіовізуальногота електронного архіву Тетяна Ємельянова. – Коли є дослідження – а тут велика вдячність працівникам Музею, які попрацювали з документами, і коли є документи, готові лягти на сторінки цього дослідження. Мені здається, що тут це вдалося!».

Олександр Лашко, заступник голови Державної архівної служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, який наголосив на необхідності і важливості цифровізації архівних фондів та можливості максимального до них доступу. Адже саме документи є тим ресурсом, який здатний запобігати поширенню фейків і брехні, як це наприклад, сталося під час візиту в радянську Україну французького експрем’єр-міністра Едуарда Ерріо, що теж описаний у книзі.

Кирило Степанець, краєзнавець, блогер і автор серії передач та книг про Київ, назвав вихід книги Івана Петренка проривом, бо подібної літератури про Київ, коли на базі великої кількості джерел зібрано настільки ґрунтову інформацію про життя міста в період Голодомору, ще не було. «Це великий внесок у києвознавство», – підсумував він.

Модерував захід науковець музею Михайло Костів.

Видання «Морок над Києвом» буде цікавим історикам, журналістам, викладачам, студентам та всім, кому небайдужа історія української столиці.

Нагадаємо, що придбати видання можна на касі нашого музею. Щоб придбати з іншого міста, напишіть нам на пошту [email protected].