Вся правда про Голодомор: Михайло Костів про злочини сталінського режиму

Три голоди за пів століття: як радянська влада винищувала українців? «Війна за врожай». Хто є головним винуватцем Голодомору 1932–1933 років? Які регіони найбільше постраждали від Голодомору і як українцям вдавалося вижити? Табори смерті і вимерлі села: скільки насправді було жертв Голодомору? Загравання зі злом. Чому світ заплющував очі на злочини СРСР? Портрет нації після трагедії. Як Голодомор змінив українців? Про це йдеться у великому інтерв’ю видання РБК-Україна з завідувачем відділу дослідження геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів Національного музею Голодомору-геноциду, доктором філософії в галузі історії Михайлом Костовим.

– У ХХ столітті українці пережили три страшні голоди 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 років. Які відмінності між цими трагедіями?

– У 1921–1923-х та 1946–1947-х був масовий штучний голод, а у 1932–1933 роках – Голодомор-геноцид. Спільна риса цих трьох голодів – вина влади. Якби вона не вилучала у населення продукти, такої страшної смертності не було б.

Якщо брати відмінності, то у 1921–1923-ті та 1946–1947-мі певним “виправданням” для радянського режиму був період повоєнної розрухи. Кліматичний фактор не був ключовим, бо засухи були циклічним явищем і в період до більшовиків селяни намагалися до них готуватися – робили запаси.

Специфікою голоду 1921–1923 років було те, що радянський режим частково визнавав факт голоду. Навіть в той час були доволі значними кампанії для збору допомоги голодуючим, щоправда більше йшлося про територію Поволжя, незважаючи на те, що масштаби голоду, зокрема на півдні Україні, були схожими.

Також під час голоду 1921–1923 років більшовики дозволили міжнародну продовольчу допомогу для голодуючих. Організацій, які її надавали, було декілька. Натомість в 1932–1933 років в СРСР заперечували факт голоду, що унеможливлювало і допомогу з-за кордону. Така ж ситуація була і в 1946–1947 роках.

Повний текст інтерв’ю дивіться на сайті видання.