Завдяки підтримці НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab оцифровано 420 найбільш цінних музейних предметів
Завершилась наша кількамісячна співпраця з НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab, яку було розпочато у жовтні 2025 року з метою оцифрування 420 найбільш цінних музейних предметів різних груп зберігання.
Завдяки підтримці «ХЕМО: Лабораторія моніторингу української спадщини», а саме – наданому ними професійному обладнанню, за досить короткий час вдалось досягти усіх поставлених цілей. Позаду – місяці копіткої роботи по діджиталізації предметів основного фонду. Серед оцифрованих документів – оригінали листів очевидців Голодомору, трудові книжки колгоспників, паспорти, світлини першої половини XX століття та інші матеріали.
Опрацьовано лист Івана Табаченка Дмитру Бойку, датований 1988 роком. Іван Табаченко детально змальовував різні події минулого, особливо масову смертність під час Голодомору. Одного разу, їдучи потягом з Києва до Ніжина, він побачив те, що неймовірно вразило його, але про це не можна було говорити… (дивіться детальніше в оцифрованій копії листа, прикріпленого до допису). Дмитро Бойко довго мріяв візуалізувати прочитане. У 2017 році він познайомився з художницею Анною Оріон, яка погодилась відтворити моторошні спогади в живописі. Так була написана картина «Голодомор 1932–1933 років». Сьогодні полотно та оригінал листа передано нашому Музею.
Оцифровано журнал обліку прийому хворих у стаціонар Рубанської дільничної лікарні Бахмацького району Чернігівської області за 1947 рік. 21 грудня 2019 року Олег Калиняк, лікар Рубанської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, передав до Музею Голодомору унікальні та історично важливі медичні документи. Знахідка, яку він виявив у архіві Рубанської амбулаторії, – стаціонарний медичний журнал за 1947 рік. У ньому містяться дані про високий рівень смертності від масового штучного голоду у селах Бахмаччини. Зазначати причину смерті: «голод», було заборонено, тому лікар Гнилицький Павло Леонтійович вказував підствою виписки свою особливу позначку – «11-Ф» або «Ф-11», тобто «смерть від голоду» (на ілюстраціях до допису ви можете побачити кілька сторінок з оцифрованого журналу обліку). Критична кількість таких маркувань припадає на березень – серпень 1947 року – пік масового штучного голоду. Такі документи є прямим доказом вчинення злочину тоталітарним режимом.
Висловлюємо вдячність НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab за підтримку Музею Голодомору та маємо надію, що в майбутньому будуть й інші наші спільні проєкти задля збереження історико-культурної спадщини та удоступнення до музейної колекції. Цифровізація наших фондів в умовах війни є особливо актуальною. Створення резервних копій та формування відкритих даних забезпечить швидкий пошук та доступ до матеріалів. В подальшому планується розробка електронних каталогів та цифрових виставок.
Команда НеМо оцифровує музейні колекції в межах проєктів «Ukraine, Kyiv Digitisation Centre» та «Ukraine, Lviv Digitisation Centre» за підтримки Cultural Emergency Response таSmithsonian Cultural Rescue Initiative.
