Наталя Романець презентувала свою книгу в Криворізькому педуніверситеті
16 квітня в Криворізькому державному педагогічному університеті (КДПУ) відбулася презентація книги «Передумови Голодомору: колективізація та розкуркулення на Дніпропетровщині (грудень 1929 р. – вересень 1931 р.)», яку підготувала провідна наукова співробітниця Національного музею Голодомору-геноциду, докторка історичних наук Наталя Романець.
Збірка вміщує 160 документів, які пані Наталя розшукала в архівах. Частина з цих матеріалів була засекречена та публікується вперше.
Дослідниця тривалий час вивчає регіональний зріз трагедії Голодомору-геноциду, а саме – Дніпропетровську область. У 2021 році Національним музеєм Голодомору-геноциду було видано збірник документів «Голодомор-геноцид 1932–1933 рр. у Дніпропетровській області: масштаби, наслідки». У 2023-му світ побачила нова праця історикині – «Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931–1933 рр. на Дніпропетровщині // збірник документів та матеріалів». Цього разу у фокусі дослідниці – події, що передували трагедії Голодомору.
«Збірка не випадково отримала таку назву. Вона охоплює період від грудня 1929 до вересня 1931 року. Власне, суцільна колективізація і «розкуркулення» й стали тими чинниками, які заклали підвалини Голодомору. Саме через це сталася тотальна дезорганізація сільського господарства, були знищено сотні високопродуктивних селянських господарств так званих «куркулів», яких потім депортували на північ росії», – наголошує авторка книги.
За її словами, Криворізький округ у цьому плані був унікальним – першим в УСРР, де почалися масові розкуркулення, ще до прийняття відомої постанови ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 року «Про заходи у справі ліквідації куркульських господарств в районах суцільної колективізації».
Так, у Криворізькому окрузі, проголошеному округом суцільної колективізації, наприкінці січня протягом кількох днів розкуркулили 4081 селянське господарство, що становило 3,7% від загальної кількості господарств округу. Ці каральні акції здійснювали надударними темпами. Так, у Долинському районі «експропріацію селянських господарств» провели всього за одну добу: селян почали розкуркулювати о першій годині ночі й закінчили о 12-й дня.
Наслідком суцільної колективізації, яка була проведена владою з грудня 1929 до серпня 1931 років на території Дніпропетровщини, стала цілковита руйнація і дезорганізація сільськогосподарського виробництва, усталеного роками. Відтак, як наголошує Наталя Романець, хлібозаготівельні кампанії 1931—1933 років проводилися у «фактично зруйнованому колективізацією аграрному секторі, а вилучення збіжжя в цих умовах стало безпосередньою передумовою Голодомору».
Нагадаємо, книгу «Передумови Голодомору: колективізація та розкуркулення на Дніпропетровщині (грудень 1929 р. – вересень 1931 р.)» можна придбати на касі музею. Якщо ви з іншого міста, напишіть нам на пошту [email protected], щоб отримати реквізити для оплати.
Фото – з фейсбук-сторінки КДПУ та ТРК “Рудана” Кривий Ріг.
