У парламенті зареєстровано законопроєкт, що передбачає покарання за заперечення Голодомору

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який передбачає зміни до Кримінального кодексу щодо відповідальності за публічне заперечення Голодомору 1932—1933 років в Україні та наругу над пам’яттю жертв. Текст законопроєкту №15192 від 24.04.2026 оприлюднено на сайті Верховної Ради.

Законопроєктом зокрема передбачено внесення доповнень до статті 442. Відповідно до цих змін:

виправдовування, публічне заперечення геноциду, а так само виготовлення та поширення відповідних матеріалів, караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років;

публічне заперечення Голодомору 1932—1933 років в Україні як геноциду Українського народу, наруга над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, а так само виправдовування його вчинення або применшення тяжкості злочинних дій тоталітарного режиму СРСР, спрямованих на організацію Голодомору, караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років;

виготовлення, поширення, розповсюдження матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення Голодомору 1932—1933 років в Україні, караються обмеженням волі на строк від трьох до семи років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.

Ініціаторами законопроєкту є народні депутати Микола Княжицький, Євгенія Кравчук, Ігор Гузь, Микита Потураєв,  Володимир Ар’єв.

«Сьогодні, коли Україна знову протистоїть агресії держави, що проголошує себе спадкоємицею СРСР, питання захисту історичної пам’яті набуває особливої ваги. російська федерація веде проти України не лише війну на полі бою, а й системну інформаційну кампанію, метою якої є перекручення історії, заперечення злочинів тоталітарного режиму та підрив української ідентичності. Заперечення Голодомору — один із ключових інструментів цієї гібридної війни. Публічне заперечення Голодомору — це не просто хибна думка чи історична неточність. Це спроба виправдати злочин, який забрав життя мільйонів українців. Це зневага до пам’яті загиблих і до тих, хто зберіг правду про трагедію всупереч десятиліттям радянської цензури. Це також прямий удар по національній безпеці, адже руйнування історичної пам’яті — один із найефективніших способів послабити суспільство, позбавити його внутрішньої єдності та здатності до спротиву», — йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту.

Метою законодавчих змін є «забезпечити захист історичної пам’яті, гідності жертв та національної безпеки України».