На симпозіумі у Канаді дослідники з різних країн обговорили нові підходи до вивчення Голодомору
У Канаді відбувся міжнародний симпозіум «Спадщина Голодомору», під час якого обговорювалися сучасні історичні розробки на цю тему. Захід відбувся у межах проєкту «Підтримка експозицій Національного музею Голодомору-геноциду в Україні», що фінансується Міністерством закордонних справ Канади та впроваджується Cowater International у партнерстві з Канадсько-Українською Фундацією.
«Головна мета цього симпозіуму – зібрати дослідників з різних країн, зокрема й з України, щоб обговорити нові підходи до вивчення Голодомору 1932–1933 років. Під час дводенного заходу було обговорено дуже широкий спектр тем: від демографічних досліджень і дипломатичних документів до впливу Голодомору на різні етнічні спільноти в Україні та сучасної російської дезінформації», – зазначив Голова оціночної панелі симпозіуму, старший науковий співробітник кафедри українознавства університету Торонто, професор Любомир Луцюк, якого цитує Укрінформ.
За його словами, симпозіум продемонстрував зацікавленість нового покоління науковців у темі Голодомору.
На розгляд експерної комісії, до складу якої входила заступник генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Ганна Сокиріна, надійшло 60 анотацій, 18 з яких, шляхом відкритого голосування, було відібрано як такі, що зможуть поглибити знання про Голодомор, а їхні автори були запрошені до участі у заході. Впродовж двох днів дослідники з України, Канади, США, Великої Британії, Болгарії, Румунії та Туреччини презентували свої проєкти, а також виступали в ролі дискутантів та голів панелей. Частина презентованих проєктів отримає фінансування на їх подальшу реалізацію. Власний проєкт подала на розгляд комісії і науковиця Музею Голодомору, докторка історичних наук Наталя Романець. Її дослідження стосується теми жіночого спротиву в роки Голодомору.
«Для мене особливо важливо те, що сьогодні цією темою займається нове покоління науковців. За часів моєї молодості сам факт Голодомору заперечувався, тепер же молоді дослідники з України, США, Туреччини, Болгарії та інших країн аналізують його як геноцид і намагаються осмислити у ширшому історичному контексті», – зауважив професор Луцюк.
Він звернув увагу, що «між цими молодими людьми вже формується міжнародна академічна співпраця».
«Це означає, що дослідження Голодомору розвивається і виходить на новий рівень», – запевнив пан Луцюк.
Фото Cowater International.
