Україна гине з голоду. Відозва до українського громадянства всіх країн світа
22 липня 1933 року в газеті «Свобода» (США) була опублікована відозва Українського жіночого союзу в Празі до українського громадянства всіх країн світа «Україна гине з голоду».
УКРАЇНА ГИНЕ З ГОЛОДУ
Відозва до українського громадянства всіх країн світа
На Україні, під російською владою лютує страшний голод. Немилосердна рука окупанта-гнобителя відібрала в наших сестер і братів останній кусок хліба й лишила українських дітей на голодову смерть. 30 міліонів Українців в розпуці ждуть допомоги від культурного світа. Але ввесь світ глухий до стогону умираючих українських громадян. Він не бачить сліз українських діток, не чує їхнього передсмертного плачу:
Але ми, Українки й Українці, розкидані на чужині, ми не можемо забувати про муки й смерть українських людей під московським пануванням. Чим можемо, тим мусимо помогти своїм сестрам і братам, що гинуть на нашій нещасній землі.
Очевидно, нам не під силу допомогти й врятувати від смерти міліони Українців. Але треба робити, що можна. Є десятки родин визначних українських діячів, які через голод умирають або мусять кидати рідний край, тікати в Московщину й працювати «на чужині», як писав Шевченко.
Не можна помогти міліонам, але можемо помогти тисячі, може сотні, чи хоч кільком десяткам. І це треба зробити!
Не буде велика допомога наша річева чи матеріяльна, зате буде велика допомога з нашого вчинку моральна!
Тому Український Жіночий Союз у Празі звертається до всіх Жіночих Організацій Українських як на еміґрації по всіх країнах світа, так і на західніх українських землях, до всіх товариств і інституцій і поодиноких громадян з проханням: поможіть голодним!
Нехай у кожній країні, де є Українці, повстане Комітет Допомоги Голодним на Україні! В Европі, в Америці й в інших частинах світа треба перевести збірки для голодних.
Відгукніться всі, бо час не жде!
Український Жіночий Союз у Празі в ЧСР
