Музей Голодомору взяв участь у міжнародній панельній дискусії у Польщі
22 листопада у м. Білосток (Польща) Музеєм пам’яті Сибіру було проведено міжнародну панельну музейну дискусію на тему: “Про межі в сучасному музейному повідомленні“. Це була вже третя зустріч музейників з різних країн з метою обговорення сучасних викликів у роботі музейних установ, що висвітлюють злочини тоталітарного режиму. Метою зустрічі було обговорення нових форм передачі інформації від музею до відвідувачів.
Панельна дискусія складалася із трьох частин. Перша частина: “Трагізм проти комізму. Межі в повідомленні, що сторсується злочинів тоталітаризму”. Друга частина: “Долаючи травму. В пошуках меж в сучасній музейній справі”. Третя частина: “Дискусія експертів з маркетингу: як продати музей?”.
В панельній дискусії взяли участь представники різних установ: Музею пам’яті Сибіру (м. Білосток, Польща), Національного інституту музеєзнавства та охорони пам’яток (м. Варшава, Польща), Національного музею Голодомору-геноциду (м. Київ, Україна), Музею окупації та боротьби за свободу (м. Вільнюс, Литва), Музею історії ГУЛАГа (м. Москва, Росія), Музей історії Польщі (м. Варшава, Польща), Катинського музею. Мартирологічного відділу Музею Войська польського (м. Варшава, Польща), Музею ІІ Світової війни в Гданську (м. Гданськ, Польша), Центру документації виселок, вигнань та переселень Педагогічного університету (м. Краков, Польща), Центру документації депортації населення Верхньої Сілезії в СССР в 1945 році (м. Радзенков, Польща)
У роботі міжнародної панельної дискусії взяла участь к.і.н., завідувач інформаційно-видавничого відділу Національного музею Голодомору-геноциду Юлія Коцур. ЇЇ доповідь відкрила роботу другої частини панельної дискусії. Вона розпочала свою доповідь з того, що нагадала усім учасникам дискусії про День пам’яті жертв Голодомору, який цього року припадає на 23 листопада та закликала усіх присутніх долучитися до вшанування пам’яті жертв Голодомору та до жалобних заходів, що також будуть проходити і в Польщі. У своїй доповіді Юлія Коцур розповіла про діяльність Національного музею Голодомору-геноциду, який висвітлює злочин геноциду вчинений радянським окупаційним режимом в Україні в 1932-1933 роках. Особливу увагу було приділено факту приховування та замовчування злочину. Доповідачка детально зупинилася на досвіді роботи Музею Голодомору із свідками Голодомору, акцентуючи увагу на тому, що така робота допомагає свідкам Голодомору на шляху подолання постгеноцидного синдрому.
Представники інших установ також поділилися своїм досвідом роботи із свідками. Зокрема на панельній дискусії був свідок депортації поляків до Сибіру у 1941 році, який розповів свою історію. Він також звернув увагу учасників дискусії на злочин геноциду та наголосив та тому, що про Голодомор мають знати у всьому світі та не допустити повторення подібного у майбутньому.
Під час перерви учасники панельної дискусії мали змогу переглянути виставку Національного музею Голодомору-геноциду “Нас вбивали, бо ми – українці…”, що експонується у приміщенні виставково-конференційного центру Білостоцької епархії.
