Психологія людей з порушеннями зору
У рамках проєкту «Дотик на пам’ять», що реалізується за підтримки Українського культурного фонду, публікуємо тези лекції Ольги Свєт «Психологія людей з порушеннями зору».
Матеріали надані тифлопедагогинею Ольгою Свєт
Тифлопсихологія вивчає закономірності та особливості розвитку осіб із порушенням зору, формування компенсаторних процесів, що забезпечують відшкодування недоліку інформації, дефіцит, який пов’язаний з порушенням діяльності зорового аналізатора, а також вплив цього порушення на психічний розвиток людей з порушенням зору.
Основними задачами сучасної тифлопсихології є:
- вивчення загальних і специфічних закономірностей психічного розвитку осіб з глибокими порушеннями зору, механізмів, що забезпечують компенсацію сліпоти та слабозорості;
- вивчення залежності психічного розвитку від ступеня, характеру та часу виникнення порушення зорової функції;
- виявлення потенційних можливостей осіб з порушенням зору, їх здібностей до подолання відхилень у формуванні психічних процесів і особових відхилень;
- розробка психологічних основ ефективної корекційно-педагогічної допомоги дітям із недоліками зорової функції;
- створення психологічного підґрунтя для цілеспрямованої освітньої, виховної, корекційної роботи на різних етапах соціалізації людини з глибокими порушеннями зору;
- розробка соціально-психологічних основ ефективної інтеграції осіб із порушеннями зору в суспільство.
Завдання корекційно-компенсаторних заходів – це вплив на весь комплекс вторинних відхилнь і на викликавше їх соматичне порушення.
Біологічна компенсація – універсальна здатність організму заміщати порушення або ж втрату певних функій.
Компенсація сліпоти і слабозорості – біосоціальне явище, синтез дії біологічних і соціальних факторів.
Компенсація залежить від:
- конституційних особливостей людини (фенотипу);
- віку людини;
- вольової установки;
- характеру порушення;
- вторинних порушень;
- факторів зовнішнього соціального середовища.
Псевдокомпенсація – удавано пристосувальні шкідливі утворення, що виникають як реакція на небажані взаємини з реальністю.
Як підтримати увагу осіб з порушеннями зору?
- Ставити контрольні запитання щодо прослуханої інформації.
- Матеріал подавати короткими змістовими блоками.
- Розповідь обов’язково супроводжувати тактильними предметами чи макетами.
- У групі повинно бути не більше 10 дітей.
Слухові відчуття осіб з порушеннями зору:
Поспішати під час аудіодескрипції не варто, натомість необхідно дати час на огляд тактильного елемента. Описувати наданий предмет слід зліва направо. За потреби навколо предмета можна стати колом. Потрібно надавати максимальну кількість тактильних прикладів під час екскурсії (тканини, фігури, форми).
Особливості проведення екскурсій для осіб з порушенням зору:
- Має бути 2 екскурсоводи.
- Краще записувати групи людей з порушеннями зору на другу половину дня.
- У перші 5-7 хв слід познайомитися з групою і дати їй перепочити.
- Корисно вручити кожному слухачеві бейджик з іменем і надалі звертатися до кожного відвідувача по імені.
- Напрямки руху вправо/вліво потрібно вказувати відносно слухачів.
- Відвідувачам необхідно відразу розповісти, де вони перебувають.
- Під час руху варто говорити, щоб слухачі могли орієнтуватися на голос екскурсовода.
- Бажано заздалегідь поспілкуватися з учителем/супроводжуючим групи, щоб отримати детальну інформацію, наприклад, скільки буде незрячих, скільки супроводжуючих тощо.
- Можна залучати музейних співробітників, які могли б за потреби супроводжувати незрячих.
- У Залі під час екскурсії для незрячих чи слабозорих дітей повинні бути лише вони, щоб слухачі не відволікалися на інших відвідувачів.